який посягнув на майно Ужгородського міського культурно-освітнього Общества ім. Александра Духновича

Закарпатські русини із обуренням сприйняли факт зухвалої поведінки депутата Закарпатської обласної ради Юрія Дупко, який посягнув на майно Ужгородського міського культурно-освітнього Общества ім. Александра Духновича.

Як відомо, Ужгородському міському культурно-освітньому Обществу ім. Александра Духновича на правах власності належить історична будова за адресою: Ужгорд, Православна наб., 21. Цими днями Ю.Дупко як голова Товариства угорської інтелігенції Закарпаття (ТУІЗ) без будь-яких пояснень навісив замки на вхідні двері та опломбував вхід до приміщень цокольного (напівпідвального) поверху (167 кв. м), де Товариство Духновича (голова В.Падяк, к.ф.н.) спільно з Ужгородським товариством підкарпатських русинів (голова Ю.Думнич, к.м.н.), протягом останнього року проводить всі свої численні культурно-масові міроприємства.

Важко відповісти, що спонукало його до цих неадекватних дій. Можливо, причиною стало те, що в одному з внутрішніх приміщень активісти товариства нещодавно виявили кімнату, в якій зберігаються матеріальні цінності, власником яких назвався син депутата – Дупко-молодший. Оскільки жодних документів про оренду ТУІЗом цього приміщення з Товариством Духновича не заключалося, нове керівництво товариства порадило п.Дупці-мол. організувати ближчим часом їх вивезення. Крім того, активісти товариства висловили своє здивування тим фактом, що при попередньому голові Товариства Духновича приміщення цокольного поверху протягом шести років, починаючи з 2001 року, систематично використовували численні угорські товариства для проведення своїх культурно-масових заходів, вечорів відпочинку, молодіжних дискотек тощо. А коли в Товаристві Духновича було обране нове керівництво, угорські товариства продовжували це робити „по-партизанськи”. Для цього не було і не має жодних підстав, оскільки ні з ТУІЗом, ні з іншою організацією – Ужгородською філією Демократичної Спілки Угорців України (УФ ДСУУ), головою якої також є Дупко Ю., ніяких договорів про оренду цих приміщень не заключалося.

Єдиним договором, який існує і який, у порушення статуту товариства, перевишуючи свої повноваження, заключив з УФ ДСУУ колишній голова Л.Філіп, є „Договір безоплатної оренди” приміщень на другому поверсі загальною площею 32 кв. м. від 28 липня 2005 року. (Впадає в очі те, що Л.Філіп „безоплатно” (!?) роздавав усім бажаючим орендарям приміщення Товариства Духновича у той час, коли члени товариства для своїх спілчанських потреб не мали навіть однієї кімнатки!) Коли через два місяці умови договору (не інакше як кабального!) набули в Товаристві Духновича широкого розголосу, відбулася підміна „безоплатного” договора, підписаного Л.Філіпом та Ю.Дупкою. Тобто у „новому” договорі (також від 28 липня 2005 р.) було вказано розмір щомісячної орендної плати – 400 грн. Крім того, викликає підозру той факт, що у договорі з УФ ДСУУ Л.Філіп вказав реквізити давно неіснуючого рахунку Товариства Духновича, а орендарю запропонував добровільно переказати кошти не на дійсний рахунок Товариства Духновича, а на рахунок третьої сторони. У відносинах Л.Філіпа та Ю.Дупки такою „третьою” стороною було обрано одне з ужгородських приватних підприємств (документи в прокуратурі Ужгорода).

Можливо, до таких неадекватних дій з блокуванням роботи Товариства Духновича депутата Ю.Дупко спонукало також те, що у 2002 році між Товариством Духновича та ТУІЗ було заключено „Договір про співпрацю”, яким передбачалося створення виключно „для проведення культурно-масових заходів” на базі цокольного поверху „Русинсько-угорського центру ім.Андрія Бродія” (Підписанти: Л.Філіп та Ю.Дупко).

Згідно договору, угорська сторона отримала право на суборенду цих приміщень, чим вона і скористалася, розмістивши тут ужгородський Брідж-клуб. Але що з очікуваних прибутків за суборенду, згідно пункту 2.6 договору, отримало Товариство Духновича? Пунктами 2.3 та 2.4 цього договору передбачалося, що ТУІЗ проведе „за рахунок цільового фінансування угорськими фондами” ремонт цього приміщення, облаштує електролічильники, проведе газ, воду й тепло, а також буде „нести усі витрати, пов’язані з експлуатацією приміщень”. Мусимо констатувати: після одноразового косметичного ремонту цього приміщення, проведеного у 2002 році, для підтримання приміщення у робочому стані більше нічого зроблено не було. Немає опалення, не підведено газ, не облаштовано лічильники. Не облаштовано відвод дощової води. Стіни приміщення постійно сирі, їх роз’їдає грибок, металеві решітки на вікнах вибито, віконні рами не засклені. Символічний факт: за останні три роки влітку 2005 року була проведена єдина спільна культурницька акція – вечір пам’яті А.Бродія. Оскільки в приміщенні до того часу не було проведено світло, Л.Філіп та Ю.Дупко учасникам вечора роздали... свічки! У таких умовах активісти Товариства Духновича закономірно поставили питання: якщо ТУІЗ не дотримується умов договору, то чи має він право на безоплатну оренду приміщень товариства? Мабуть, депутату Ю.Дупко треба пам’ятати не тільки про свої права, але також й про взяті на себе зобов’язання.

Члени Товариства Духновича в Ужгороді намагаються навести лад у своїй організації. У жовтні 2005 року обрано нове керівництво. Запрацювали різноманітні секції. Систематично проходять культурно-масові міроприємства, про які постійно інформується широка громадськість і до участі в яких долучаються інші культурно-національні товариства краю. Робота Товариства Духновича вже здобула схвальну оцінку Світової ради русинів, Закарпатського обласного товариства Духновича, Сойму підкарпатських русинов. Гостями товариства в цьому році були делегації з Канади, Австрії, Словаччини, Угорщини. Ми сподіваємося також й на плідну співпрацю з угорською інтелігенцією Закарпаття.

Прес-служба Сойму підкарпатських русинов.