Закарпатський рибоохоронний патруль нагадує про штрафи та закликає громадян не бути байдужими до рибних запасів.
Лосось дунайський хоч і зберігся як біологічний вид у деяких карпатських річках, проте він нечисленний і вимагає суворої охорони. Занесений до Червоної книги України, списків Бернської конвенції, Міжнародного союзу охорони природи та Європейського червоного списку. Охороняється у Карпатському БЗ.
Компенсація за один виловлений екземпляр лосося дунайського відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2012 року №1030 складає 14 000 грн.
"Якщо Ви стали свідком порушення правил рибальства чи збуту водних біоресурсів - прохання терміново повідомляти на «гарячу лінію» : (098) 585-61-64", — наголошують в Закарпатському рибному патрулі.
Довідково. Лосось дунайський, Головатиця (Hucho hucko) поширений в басейнах Дунаю, Тиси і Пруту.
Легко відрізняється від інших лососевих карпатської іхтіофауни: голова довга, дещо сплющена зверху вниз, рот великий, майже кінцевий, щелепи озброєні дрібними зубами.
Тіло цієї риби видовжене, низьке, масивне та вкрите дрібною лускою. Хвостовий плавець з добре помітною виїмкою. Спина, верхня частина голови і боків темного, сірувато-буруватого або зеленкувато-коричнюватого кольорів, боки – сірувато-сріблясті, черево – сріблястого або сріблясто-білого кольору. Голова і тулуб вкриті округлими, овальними іноді х-подібними темними (чорними) плямами.
Біологія даного виду вивчена недостатньо. Прісноводна річкова придонна риба стрімких, чистих, добре керованих і прохолодних потоків гірських ділянок річок, віддає перевагу глибоким відкритим ділянкам і широким плесам нижче перекатів.
Статевої зрілості досягає у віці від трьох, переважно чотирьох - шести років, самці – при довжині і масі тіла в середньому 55 см і 2,5 кг, самки, відповідно, 58 см і 2,7 кг.
Нерест проходить з квітня до середини травня. Плодючість - від 4,5 тис. до 11,8 тис. ікринок. Чим старша самка, тим вища її плодючість. Ікра донна, клейка, відкладається в примітивне гніздо (очищена від бруду ямка на дні), яке після нересту загортається, на мілководних ділянках притоків, гірських річок із гальковим, піщано-гальковим або піщано-кам’янистим ґрунтом. Вважається, що ця риба нерестує парами, самець охороняє територію перед і під час нересту, а самиця робить і загортає гніздо.
Живиться молодь лосося спочатку дрібними водними організмами, пізніше комахами, які потрапляють у воду, а з шестимісячного віку починає хапати дрібних риб, пуголовків, жаб. Веде хижацький спосіб життя.
Промислового значення не має. Цінується за смачне м’ясо та ікру. За останні десятиріччя різко скоротилася чисельність і ареал, стала досить рідкісною рибою.
Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!
