Без води залишилися близько 650 мешканців В. Бакти на Берегівщині
У Великій Бакті на Берегівщині з понеділка – надзвичайна ситуація. Фахівці лабораторії Берегівської райсанепідемстанції у пробах води, відібраних для аналізу з напірної башти в центрі села, виявили паличку сальмонели.
Про це повідомили оперативно-рятувальну службу Закарпаття й одразу скликали позачергове виїзне засідання комісії з техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій Берегівської райдержадміністрації.
Постановою головного лікаря Берегівської районної СЕС, аби запобігти спалаху інфекційних захворювань, від центрального водопостачання тимчасово було відключено 13 будинків, де проживає близько 650 людей.
Водонапірну вежу встановили в селі чотирнадцять років тому, відтоді жодного разу не чистили. «Оскільки дах башти проіржавів, туди могли потрапити дикі птахи, які й принесли заразу», – вважають місцеві мешканці. Цієї ж версії наразі дотримуються й фахівці. Вирішили терміново дезінфікували водонапірну башту й забірну свердловину. Надалі місцеві комунальники проведуть капітальний ремонт вежі.
Аби люди не страждали через нестачу питної води, її тимчасово підвозять автоцистерною з Берегова завдяки виноробному підприємству «Айсберг». Привозну воду також уважно контролюють.
Поки що отруєння місцевих мешканців сальмонелою не зафіксовано. «Останній масовий спалах сальмонельозу на Берегівщині був наприкінці 1980-х років через вживання недоброякісного морозива, – каже інфекціоніст Берегівської центральної районної лікарні Геннадій Андреєв. – Тоді одна людина навіть померла. Паличка сальмонели передається здебільшого через харчові продукти, які не пройшли належної термічної обробки. Насамперед через молоко, яйця, м’ясо, рибу. Навіть при температурі 85 градусів за Цельсієм паличка гине лише через півгодини. Особливо слід звернути увагу на те, аби люди не вживали сирі або погано оброблені яйця. Часом на лікарняні ліжка з цим важким діагнозом потрапляють усією родиною. Поширюється сальмонельоз і через свійських тварин – рогату худобу, птахів. Літо взагалі сприятливий час для інфекційних хвороб. У деяких містах навіть заборонено продавати тістечка, до складу яких входить білковий крем.
Сальмонельоз як інфекційна хвороба дуже швидко дає про себе знати – за кілька годин з’являється висока температура, блювота, пронос. З часом стан хворого погіршується – додається головний біль, загальна слабкість. Потрібні негайна госпіталізація й інтенсивна терапія. При перших ознаках отруєння слід споживати багато рідини, абсорбенти (активоване вугілля) і звертатися до лікаря».
За останній час на Берегівщині працівники районної СЕС перевірили питну воду у 1581 колодязі. Встановлено, що в третині випадків вона не відповідає нормам за бактеріологічними показниками, майже на 60 відсотків – за хімічними. Насамперед у воді знаходять надлишкові залізо й нітрати. У 12 населених пунктах району виявлено перевищення норми нітратів, іноді втричі. Комісія з техногенної екологічної безпеки вимагає від районної влади терміново знайти кошти на встановлення фільтрів 5–6 ступенів очищення у дошкільних навчальних закладах та школах. На якість питної води передусім впливає щільність забудови, брак каналізаційної мережі, негерметичні вигрібні стоки, які підведені здебільшого у меліоративні канави.
Особливо небезпечна ситуація у Мужієві, яке поряд із Великою Бактою. Там забезпечення мешканців питаною водою – найболючіша проблема. Адже над селом лежать відвали золоторудника ТОВ «Закарпатполіметали» (який визнано банкрутом), звідти у поверхневі води потрапляють шкідливі речовини, в тому числі важкі метали. Про екологічні негаразди повідомив головний спеціаліст Державного управління охорони навколишнього природного середовища Валерій Василюк. «Проблемі вже майже півстоліття, – зауважив він. – Однак попередній господар золоторудника так нічого й не зробив для її ліквідації. Надія хіба на те, що з’явиться потужний інвестор, який забере ці рудні відвали на переробку». Наразі єдина можливість допомогти мешканцям – давно обіцяне будівництво центрального водогону в селі. У райдержадміністрації кажуть, що проектна документація на водогін уже розроблена й питання вирішення проблеми буде обов’язково включено у програму розвитку Берегівщини на 2010–2015 рр.
Невтішну статистику дослідження питної води з колодязів у Мужієві наводить і головний санітарний лікар Берегівського району Ігор Цар. Хоча в 20 пробах перевищення норми вмісту важких металів виявлено не було, однак хімічний і бактеріологічний аналізи не відповідають стандартам у більшості випадків. «Це найгірші показники проб питної води в районі, – зазначив Ігор Йосипович. – Значно погіршуються вони під час дощів». І одна з причин – це брак стічних канав (кюветів), тобто їх захаращеність. У Мужієві цього року навіть був зафіксований спалах гепатиту серед населення – більше десяти людей потрапили на лікарняні ліжка з цим діагнозом. Зв’язок між цією інфекційною хворобою й незадовільною якістю питної води прямий. «Долучилися» до погіршення ситуації й деякі підприємці, які не мають очисних споруд.
Голова Берегівської РДА Ігор Свищо дав розпорядження відшукати потрібні кошти на придбання сучасних фільтрів для очищення води, яку використовують для приготування їжі у навчальних закладах. Ціна таких фільтрів – близько 6 тисяч гривень.
