Деякі родини вже налічують восьме покоління.
На сході Хорватії, неподалік Вуковара, розташоване село Міклушевці, яке здавна вважають осередком карпатських русинів. Вони переселилися сюди ще за часів Австрійської держави за протекції імператриці Марії-Терезії і залишилися назавжди.
Багато хат у селі зведені понад сто років тому. Міклушевці й досі поповнюються переселенцями із Карпат – найчастіше це дівчата із Закарпаття, які виходять заміж за місцевих. Тож жартома кажуть: «Хочете заміж у Хорватію – вам у Міклушевці».
Вперше село згадується у 1758 році. Із середини XIX століття тут почали масово селитися русини з-під Мішкольца та Карпатських регіонів. Вони швидко стали національною більшістю, звели греко-католицьку церкву, школу й розвинули поселення. Перед Першою світовою війною у селі мешкало майже тисяча людей, 92% з яких – русини.
Символом Міклушевців є біла тополя віком близько 370 років, яка росте на перетині старих доріг. Її вважають живим свідком історії села.
У новітній історії Міклушевці постраждали під час Вітчизняної війни у Хорватії. У 1991 році село було захоплене сербськими заколотниками, а більшість мешканців змушена була виїхати. Дев’ятеро селян загинули, захищаючи батьківщину. Лише після завершення війни люди почали повертатися додому.
Сьогодні Міклушевці зберігають русинські традиції та мову, залишаючись унікальним культурним осередком закарпатців у Хорватії.
