Деякі ЗМІ повідомляли про нашестя на місцеві кукурудзяні плантації таємничого жука імаго. Стверджувалося, що місцеві селяни і товаровиробники зазнають величезних втрат урожаю кукурудзи. Посилалися на Закарпатський територіальний центр карантину рослин Інституту захисту УААН, зокрема, на заступника директора Аллу Садляк.

Я попросив Аллу Іванівну пояснити, наскільки небезпечний жук, як убезпечитись від нього. «Те, про що мені довелося читати, розходиться з елементарними знаннями з біології, — сказала пані Алла. — Хороший учень мав би знати, що дорослий жук ще називається імаго. А в некомпетентних авторів вийшло, як кажуть, два в одному. Жук — не павук. І до всього ми не вивчали втрати врожаю від західного кукурудзяного жука, завданням було з’ясувати його поширеність. Те, що втрати сягають чотирьох п’ятих урожаю, — витвір фантазії».

Уперше цей шкідник у Європі зафіксований у 1992 році в Боснії та Герцеговині. У Закарпатті виявлений у 2001-му на Виноградівщині, поблизу кордонів із Угорщиною та Румунією. Поширюючись щороку в середньому на 80 — 100 кілометрів, тепер він долетів і до Закарпаття. Фахівці ставлять феромонні пастки, щоб фіксувати щільність жука на присадибних ділянках: там кукурудза вирощується як монокультура. Цього року таких пасток карантинна інспекція виставила аж 950 у всіх без винятку районах області.

Личинки жука харчуються дрібними волосковими корінцями. Їхнє поїдання призводить до того, що кукурудзяне стебло падає. Однак в області не зафіксовано площ, на яких рослини полягли б. Це свідчить про відсутність якихось епідемічних виявів або небезпеки.

Якщо повертатися до «сенсаційного» повідомлення, то воно тріснуло, як мильна бульбашка.