Ноди (англ. "node", укр. "вузол") – термін, яким позначають підключені до мережі (наприклад, Bitcoin) комп'ютери.
Вони є важливими складовими для забезпечення функціонування мережі. Кажучи точніше, ноди – програмні забезпечення, які дозволяють взаємодіяти з мережею. Вони відіграють значну роль, виконуючи наступні функції у блокчейні:
- Підтверджують блоки і транзакції;
- Перевіряють блоки;
- Забезпечують безвідмовну роботу мережі та її безпеку;
Ця стаття, створена за допомогою ЦеКрипто, розповість більше про особливості нодів та їхні види.
Які є види нодів?
- Майстер-ноди. Вони наявні не в кожному блокчейні. Для прикладу, їх немає у популярному Bitcoin, а от у блокчейні Dash вони є. Ці вузли виконують додаткові функції, за що їхні користувачі отримують винагороди. Для того, щоб зробити власний комп'ютер майстер-нодою, необхідно завантажити на нього весь блокчейн і спеціальні ПЗ.
- Звичайні ноди. Такі вузли є і в Bitcoin та поділяються на ще два підвиди:
- Повні ноди – вузли, які володіють копією цілого блокчейну. Наведемо приклад на основі Bitcoin: задля функціонування у цій мережі, на повній ноді має бути копія всього блокчейну ВТС (ця копія постійно синхронізується з оригіналом задля запису нових блоків).
- Полегшені ноди – вузли, які не мають доступу до можливості перевірки валідності блоків та транзакцій (на відміну від повних). Усе, що можуть ці ноди – завантажувати заголовки та перевіряти наявність певної транзакції в блоці. Таким чином, робота полегшених нодів залежить від повних, бо перевірка даних через полегшені ноди можлива тільки за допомоги повних.
Чи можуть власники нод отримати винагороду за роботу?
Якщо розглядати блокчейн Bitcoin – ні. Ця мережа дозволяє заробити тільки майнерам, які виконують обчислення, а от запуск/експлуатація власних нод доходу не дає. Як і Bitcoin, Ethereum був створений на консенсусі Proof-of-Work. Та перехід на Proof-of-Stake та Eth 2.0 принесе ноди валідаторів, що дадуть винагороду.
Навіщо запускати повну ноду, якщо прибутку не буде?
- По-перше, ноди підвищують стійкість мережі до збоїв та забезпечують безпеку блокчейну. Більше нод – більше стійкості ланцюжка та ускладнення обману мережі. Саме тому ноди найчастіше запускаються ентузіастами.
- По-друге, люди й організації, які часто й багато роблять транзакцій, хочуть самостійно перевіряти власні перекази, а не залишати це на інших учасників мережі. Вони довіряють набагато більше собі, аніж іншим учасникам, тому й роблять запуск своїх нод.
- По-третє, наявність повних нод дозволяє користувачам обирати вектор подальшого розвитку в голосуванні (софтфорки, хардфорки тощо).
Про Bitcoin зрозуміло. А що з іншою криптою – Ethereum?
Ethereum має три види нодів: неповні, повні й архівні. Перші два пояснювати не потрібно, бо вони аналогічні до Bitcoin. А от архівні – повні ноди, що мають запис історичних станів мережі. Вони дозволяють будь-кому дізнатися архівну інформацію про будь-який блок в блокчейні в будь-який минулий момент часу. Повні ноди відрізняються тим, що не записують історичний стан, хоча також зберігають всі дані в ланцюжку. Перехід на ETH2 (Ethereum 2.0 або ETH 2.0, оновлення блокчейну Ethereum) призведе до появи нодів валідаторів у мережі. Такі вузли – це ноди, у які поміщується токен ETH та які перевіряють транзакції відповідно до консенсуса Proof-of-Stake. Реально ж для “підйому” такої ноди потребується 32 ETH (приблизно $50 000 за курсом під час написання статті).
