У неділю, 20 лютого, в невеличкому селі Гудя на Виноградівщині відбулися збори селян. Дізнавшись про них із розклеєних оголошень, кількадесят людей зібралися в будівлі сільської бібліотеки, аби обговорити питання, яке за них уже ніби й вирішили.
Річ у тім, що селяни дізналися, нібито депутати Теківської сільради (до якої входить і невеличка, всього у шість сотень мешканців, Гудя) вже дали погодження на виділення на околиці села земельної ділянки для розташування на ній полігону твердих побутових відходів.
Йдеться про австрійську фірму «АVЕ», чиє дочірнє підприємство «АVЕ Виноградів» уже не один рік здійснює збір та вивезення побутового сміття на території Виноградівського району. Сині контейнери цієї фірми можна побачити на подвір’ях, заправках, біля магазинів та кафе по всьому району. От тільки проблема – зібране сміття немає куди дівати. Сміттєзвалище біля райцентру переповнене. В планах фірми було облаштування полігону твердих побутових відходів поблизу села Широке, на колишньому військовому об’єкті. Однак мешканці Широкого виявились категоричними противниками проекту. Їх не переконали запевнення представників «АVЕ», що будуватиметься не примітивне сміттєзвалище, а сучасний європейський полігон, на якому передбачене сортування відходів із вилученням цінної вторинної сировини, гідроізоляція котловану (аби в грунт не потрапляли отруєнні відходами стічні води) і навіть збирання біогазу, який природно утворюється в шарах сміття. Чимало представників влади та місцевого самоврядування побували в угорському Мішкольці, де діє аналогічний полігон. Однак переконати громаду Широкого в необхідності пожертвувати пустирем задля блага району не вдалося. Два роки тому в селі були проведені громадські слухання, на яких «АVЕ Виноградів» отримало відмову в виділенні землі під полігон. Результат очікуваний: селянська ментальність опирається проектам, в яких бачиться небезпека. Тим більше, що й радянський досвід, і вже новий, український, часто показує, що люди нерідко мають рацію в своєму скепсисі. Згадаймо село Мужієво на Берегівщині, мешканцям якого на початку експлуатації золоторудника обіцяли «золоті гори» — нову дорогу, водопровід, каналізацію. А залишили селян із розбитою старою дорогою, отруєною водою, горами відпрацьованої породи, насиченої тяжкими металами, які невідомо хто буде утилізувати, адже золоторудник виявився банкрутом.
На імпровізованих зборах у Гуті люди говорили про плани «АVЕ» звести на землях громади полігон потужністю п’ять мільйонів кубометрів сміття. Про таку кількість (це п’ять річних обсягів відходів усього Закарпаття) можна говорити, якщо згадати про прийняту в 2007 році Закарпатською обласною радою „Концепцію комплексної системи поводження з побутовими відходами для Закарпатського регіону», де передбачено облаштування в області 4 регіональних полігонів в Ужгородському, Мукачівському, Виноградівському та Тячівському районах. Щодо Виноградівського, то, за Концепцією, він має приймати відходи не лише власного району, але й сусіднього Хустського та більшої частини Міжгірського. Враховуючи, що проект розрахований на багато років (до 2032 р.), то обсяг 5 млн. кубів уже не дивує.
Проблема побутового сміття на Закарпатті стоїть дуже гостро, і починати вирішувати її слід було давно. Відтак, сам факт наявності в області хоч якогось бачення шляхів вирішення проблеми (маю на увазі офіційно прийняту концепцію) – вже позитивний. От тільки життя постійно вносить корективи. Безпечний в геологічному плані та вигідний з точки зору логістики (розташування, наявність доріг) пустир у Широкому виявився недосяжним – підприємці від «сміттєвого бізнесу» просто не змогли переконати місцевих селян. Щодо місця на околиці Гуді – то воно викликає подив. Насамперед, своїм розташуванням на окраїні Виноградівщини – хіба може бути хоч якось рентабельною доставка туди відходів навіть з рідного району, не кажучи вже про сусідські? Розташування потенційного полігону в безпосередній близькості до кордону із Румунією може потягти й на черговий міжнародний скандал. Щодо геології, то навіть нефахівцям видно, що місцевість, яка колись була колгоспним випасом, а нині заростає кущами, перенасичена вологою, тоді як під сміттєві полігони намагаються шукати сухі місця. І, головне, хіба правильним є прийняття рішень без узгодження з місцевою громадою? Депутати Теківської сільради від Гуді, які давали погодження, на збори не прийшли. Відтак, місцева ініціативна група вирішила звернутися до сільради з вимогою зробити прийняте рішення публічним, а надалі провести відкриті громадські слухання. Судячи з настроїв у селі, може повторитися історія із Широким…
