Вираз "земля йде з-під ніг" для більшості з нас просто Образний, а от родина Павликів із Закарпаття може розказати, як це насправді.
Уже шостий рік вони мешкають на аварійно-небезпечній території. Фундамент їхнього будинку давно зруйнували зсуви ґрунту. На гроші, які виділила держава, сім'я не може ані купити новий будинок, ані збудувати. Так і живуть вони у вцілілій літній кухні, щомиті ризикуючи своїм життям.
Земля з-під дому родини Павликів почала "втікати" після кількатижневих злив навесні 2006-го. І хоч будинок встояв, жити у ньому - заборонили. На відселення родині виділили двадцять тисяч гривень.
Калина Павлик, мешканка аварійного будинку:
- Я казала - не гроші мені дайте, а двадцять соток чи десять соток, обим мала де построїти хижу, аби малам, де покласти, де лячи, удкидь встати, а не я уночі лягаву спати, а на рано не знаву чи встану чи ні.
На новий дім грошей не вистачало. Тож родина вирішила перевезти вцілілий старий будинок, на інше місце. Ділянки, які запропонувала сільрада, родину не влаштували, бо не мають підведених комунікацій і дороги. І люди почали зводити фундамент на власній, приватизованій ділянці, яку використовували як город. Але закінчити роботи сім'ї не дають. У сільраді кажуть - вдерлися на чужу територію.
Марія Григорик, секретар Липовецької сільської ради:
- То є точно природоохоронна зона по карті, по генплану, а по генплану забудови у нас там немає.
Сільрада подала до суду. За самовільне будівництво людей оштрафували на півтори тисячі гривень. Іншої вільної ділянки у селі чиновники не знайшли. Обіцяють пошукати в інших населених пунктах. Але припускають - родині не припаде до душі жодна їхня пропозиція.
Віктор Лукеча, начальник управління промисловості та розвитку інфраструктури Закарпатської ОДА:
- В першу чергу це стосується, що Павлик Калина Михайлівна хотіла би в той населений пункт переходити, але основна проблема - це традиційна для Закарпатської області, де народилася, там залишитися до останніх років життя.
Поки чиновники підбирають для родини новий варіант - пенсіонерці з сином, його дружиною та трьома онуками доводиться тулитися в одній кімнаті вцілілої літньої кухні. І байдуже, що вона теж стоїть на ділянці, яку визнали зсувонебезпечною.
