Інколи трапляється, що покупці плутають вершкове масло зі спредом – їх упаковки дуже схожі. Про те, що це спред, на товарі пишуть найменшими літерами. Натомість великими вказується назва, яка співзвучна зі словом «масло». Головна різниця між двома продуктами в тому, що у спреді жири тваринного походження замінені рослинними. І якщо у деяких країнах інформація про це подається на упаковці, то у нас, як бачимо, виробники намагаються її приховати. Відомості про вміст продукту також пишуть мікроско
Виявляється, ще більше заплутують покупців окремі виробники ковбас, котрі під відомими ще радянськими брендами продають інший продукт. За словами заступника начальника обласного управління у справах захисту прав споживачів Володимира Товтина, мова йде насамперед про такі назви, як «Черкаська», «Московська», «Докторська» й подібні. Пан Володимир говорить, що ці ковбаси мають свій ГОСТ, котрий в Україні діє і після розпаду СРСР. Натомість деякі виробники знайшли вихід, аби не виробляти продуктів за затвердженими стандартами.
По-перше, до основної назви, написаної великими літерами, додають прикладки на кштлат «екстра», «плюс», «нова» тощо. Відповідно, «Черкаська» і «Черкаська-плюс» – різні ковбаси. По-друге, нечесні виробники, згідно з документацією, випускають свій продукт не серійно, а лише окремими партіями. Для такого варіанту законодавство дозволяє лише дотримання необхідних технічних умов, а не відповідного ГОСТу. Відтак покупець бачить у магазині нібито ту ковбасу, до смаку якої звик із дитинства, а насправді купує інший виріб. Якщо згідно з держстандартом у ковбасі має бути лише 43 % води, то у її «клона» вона може досягти і 70 %. Туди можуть долити і сої, можливо навіть генетично-модифікованої.
Володимир Товтин озвучив «Замку» і приємну новину – найближчим часом Держспоживстандарт України повинен впровадити нові правила, згідно з якими виробникам заборонять називати продукцію відомими брендами повністю і навіть частково, якщо та таки не відповідатиме стандарту.
