Рівно рік тому, 19 листопада 2013 року на Закарпатті урочисто відкрили мікрорайон у селищі Теребля, Тячівського району, для переселення мешканців Солотвина, житло яких підпадає під зону техногенної катастрофи – має загрозу піти під землю внаслідок карстових проваль над виробітками соляних шахт.
На проект, який передбачав зведення кількадесяти помешкань, школи та дитсадочка, витрачено понад 100 мільйонів гривень бюджетних грошей. Утім, наразі там живе лише до 5 родин, садок не працює, а в школі вчаться переважно діти з Тереблі. Ситуація тягнеться без вирішення, люди не поспішають переїздити у нове житло, а квартал ризикує занепасти. Звісно, це пов’язано і з проблемами, які виникли при побудові селища – не були враховані побажання людей, є запитання і до якості робіт. Водночас, ситуація у Солотвині справді небезпечна – урвища підбираються до будинків, і провалля загрожують і майну, і людям.
Нова обласна влада отримала цю справу і цей об’єкт, так би мовити, в спадок. Керівництво області вивчило стан справ у містечку, уже виконано проект з покращення водопостачання, аби можна було розпочати роботу дитячого садочку. Але вся справа – не тільки в задавнених неузгодженнях, наприклад, статусу об’єктів, а в людях: солотвинці не спішать переїздити. І вже забулися обіцянки колишньої обласної влади, що солотвинці святкуватимуть у новому житлі новий 2014-й рік.
Коментуючи тему селища і переселення на прес-конференції у середу, 19 листопада, Василь Губаль наголосив: "Хто має взяти на себе відповідальність за життя людей? Провалля близько до хат, а люди не хочуть ані підписати документ, що самі несуть за себе відповідальність, ані - що згідні переселитися. Місцева влада просить: прийміть рішення – так чи ні. Звісно, у нас є варіанти, як заселити мікрорайон, є люди, котрі потребують житла, наприклад, ті, хто потерпає від зсувів ґрунту в інших населених пунктах краю, тощо. Та передовсім будувався квартал для солотвинців. Але якщо люди хочуть лише отримати ордер і ключі, а продовжувати жити в Солотвині – ми не можемо йти таким шляхом, хто б не був на посадах голів чи місцевої, чи обласної адміністрацій".
"Витрачені великі бюджетні кошти, працює школа, де вчаться тереблянці, є садочок (на близько 140 місць, але з більшими перспективами), є житло, в яке можна поселятися… Голова Тячівської райдержадімінстрації зустрічається, спілкується з людьми. У найближчі тижні проведемо широку зустріч з громадою села, будемо визначатися. Але зрозуміло, що мікрорайон слід заселяти – там повинне бути життя, будівлі треба обслуговувати, інакше вони руйнуються. Ми повинні захистити державні кошти" – наголошує Василь Губаль, який визнає, що ця проблема справді важко дається до вирішення, й через це обласна влада може підлягати критиці. Водночас керівник області акцентував, що, звісно, про жодне примусове переселення і мови бути не може. "Спілкуємося, будемо визначатися, думати про перспективи об’єкту, водночас усвідомлюючи, що у Солотвині будь-коли може статися біда" – сказав Василь Губаль.
Прес-служба Закарпатської ОДА
