Соціальна робота із сім'ями займає провідне місце в діяльності Іршавського районного центру соціальних служб для молоді. І це цілком закономірно, адже багато соціально–психологічних, а особливо соціально-економічних проблем детерміновані неблагополуччям у сім'ї. Такі родини є індикатором соціальної захищеності суспільства.
Якщо їх багато, росте й число проблем, а з ними – рівень навантаження на соціальних працівників. Щодень доводиться фахівцям центру мобілізовувати суміжні служби, шукати транспорт, прораховувати варіанти – все для того, щоб допомогти конкретній родині. Часом доводиться вступати в доволі неприємні перемови з людьми, що вже настільки звиклися зі своїми проблемами, з безвихіддям, що втратили всяку надію змінити щось на краще.
До прикладу, багатодітна сім’я З. із Заріччя. Комісія соціальних працівників І.Вовканич, Л.Томич, дільничий інспектор В.Балега та сільський голова с. Заріччя М.Васько інспектують сім’ю не вперше. Протягом останніх років випробувані всі методи і способи подолання її проблем. Силами сільської громади та завдяки, насамперед, сільському голові, вони не залишені наодинці зі своїми бідами. Сусіди постійно підтримують сім’ю продуктами харчування, збирають для родини одяг, взуття, миючі засоби, адже ніхто з дорослих у родині не працює, стабільного заробітку немає. Та з кожним днем ситуація погіршується, бо в родині – туберкульоз. Від страшної недуги цьогоріч весною пішла з життя мати, ще раніше від цієї ж хвороби помер брат матері, потерпають старші, вже дорослі, діти, які впродовж тривалого часу ухиляються від обстеження та лікування, тим самим становлять небезпеку для оточуючих, насамперед – для двох неповнолітніх брата і сестри. У хаті сташний безлад, умови – жахливі, а жильці до всього ще й зловживають спиртними напоями. Такою медичною складовою соціального неблагополуччя сім’ї переймаються сусіди і громада.
Працівники центру соціальних служб занепокоєні, що маючи всі на те підстави, батько досі не здав пакет документів для нарахування пенсії по втраті годувальника на двох неповнолітніх дітей, хоч родина гостро потребує матеріальної підтримки.
Вирішено терміново направити всіх мешканців цього будинку на дообстеження та лікування, для чого будуть застосовані всі методи впливу, навіть примусові. Відповідно до Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» усі тубінфіковані та хворі повинні перебувати на диспансерному обліку та спецзакладами (лікувальними установами, тубдиспансерами) повинні вживатися всі можливі заходи щодо локалізації та направлення хворих на лікування. А у нашому випадку спецзаклад - тубдиспансер с.Довге та сім’я З. ніяк не можуть зустрітися, щоб бути корисними один одному.
