Мати помітила талант своєї дівчинки, адже сама є професійним музикантом-піаністом, і, щоб розвинути божий дар, віддала п`ятирічну Даринку до вокальної студії "Красія"...
У мальовничому краї, де ростуть дуби широколисті, столітні сосни, височенні тополі та смереки, де сонце кожного ранку вмивається в водах бистрої річки, де через щебіт птахів думки теж отримують крила, в селі Порошкове в сім`ї Степанюків народилось янголя, яке назвали Даринка.
Дівчинка підростала, навчалась християнській моралі, за що Всевишній обдарував своє маленьке янголя чарівним голосом, від якого розпускались квіти, бриніли на травах краплі роси, в людському серці прокидалось щось чисте та по-дитячому наївне.
Мати помітила талант своєї дівчинки, адже сама є професійним музикантом-піаністом, і, щоб розвинути божий дар, віддала п`ятирічну Даринку до вокальної студії "Красія", керівник якої, Наталія Петій-Потапчук, відразу побачила в ній вогник таланту і з радістю зарахувала маленьку в свої учениці.
Дівчинка ж не сперечалась, адже співати вона полюбляла.
Почалось нелегке, але цікаве та приємне життя. Дівчинка пішла по етнічній закарпатській стежці. Керівник узгоджувала матеріал з Даринкою та її мамою. Майстер закарпатського одягу М.В.Купар вишила для неї костюм, який відповідав її сценічному образу. Навчання було нелегким, але воно пізніше принесе свої приємні результати. Даринка з мамою долали десятки кілометрів, щоб доїхати до Ужгорода на заняття. Але маленька дівчинка розуміла, щоб стати в майбутньому співачкою, їй потрібно серйозно займатись. Тому на цей час вона забувала про дитячі пустощі й старанно навчалась.
Успіх не примусив себе довго чекати. Через деякий час Даринка стає володаркою гран-прі на всеукраїнському конкурсі "Майбутнє України - діти". Після чого вона є неодноразовим учасником творчих звітів Закарпаття в Києві. Починаються поїздки на різноманітні конкурси, фестивалі як в Україні, так і в сусідніх державах: Словаччині, Польщі.
Одна із останніх поїздок юної співачки - концерт в Колонному залі Київської національної філармонії, учасники якого з`їхались не тільки з України. Тут її оригінальність та унікальність голосу відмітив відомий київський режисер Василь Вовкун.
Але найліричнішим був виступ Даринки в Закарпатській обласній філармонії та ансамблю "Красія". Дівчинка виконала пісню "Не покидай мене, рідненька" (муз. В.Гайдука, сл. С.Сороки). Це просьба маленького створіння в часи голодомору, щоб матуся не помирала, не покидала дитину сиротою. Слухачі настільки були вражені співом Даринки, що в деяких навіть навернулися сльози.
Зараз дівчинці 8 років і через місяць маленьке янголя буде представляти Закарпаття на всеукраїнському конкурсі-фестивалі "Країна зірок" в Артеці та міжнародному фольклорному фестивалі в Братіславі.
У Даринці поєдналась дитяча наївність з глибоким внутрішнім світом, з чистим природнім сприйняттям. Феноменальним у дівчинці є те, що голос у неї вже сформований і звучить не на її вік.
Ось таке унікальне диво, яким, можливо, у майбуїньому буде пишатись ціла Україна, живе у нас на Закарпатті.
Автор висловлює подяку у створенні матеріалу заслуженому працівнику культури України, доц. Н. Петій-Потапчук.
Вікторія Попович, студентка відділення журналістики Ужгородського національного університету.
Репортер.
