На сучасному етапі розвитку системи освіти України до підготовки молодих спеціалістів поставлені нові завдання та вимоги.
Вони спрямовані, в першу чергу, на розширення й зміцнення зв’язків вищої школи з життям шляхом раціонального використання теоретичних знань фахівців при вирішенні ними конкретних практичних питань. Відповідно, одним із найважливіших видів роботи викладацького складу зі студентами стали виробничі практики, на яких підростаюче покоління здобуває навички самостійної професійної діяльності.
Одну з них, археологічну, першокурсники історичного факультету Ужгородського національного університету проходять у другому навчальному семестрі. Її метою є ознайомлення молоді з сучасними методами польових досліджень, отримання початкових основ роботи в археологічних експедиціях, закріплення знань з теоретичного курсу «Археології».
Студенти наочно пізнають характерні особливості старожитностей місцевих археологічних культур, основні методи проведення археологічних розвідок і розкопок різних типів пам’яток (стоянок, поселень, городищ, замків, виробничих центрів, могильників, культових місць та споруд). Здобуті навички потрібні майбутньому історику для педагогічної і краєзнавчої роботи.
Археологічна практика пристосовує юнаків та дівчат до роботи в реальних виробничих умовах шляхом виконання функцій майбутньої професійної,
Під час її проходження студенти опановують тонкощі роботи з речовими джерелами, у них виховується почуття любові до минулого свого краю й відповідальність за долю та збереженість його культурної спадщини.
Археологічна практика істориків запроваджена в університеті однією з перших. У різні часи нею керували Ф.М.Потушняк, К.В.Бернякович, С.І.Пеняк, Е.А.Балагурі.
База проведення археологічної практики в останнє десятиріччя знаходиться біля с.Мала Копаня Виноградівського р-ну. На дакійському городищі, де більше двох тисяч років тому, в часи формування першої в Карпатському ареалі держави, жили вожді, воїни, жерці, ремісники та торгівці, на верхівці мальовничої гори, підніжжя якої омивають води р.Тиси, в наметовому містечку з року в рік спілкуються, слухають лекції та практикуються студенти. Вони вивчають житлові, господарські, виробничі будівлі та поховальні комплекси.
Розташування бази практики у насиченому пам’ятками районі дозволило доповнити програму практичних занять низкою екскурсійних виїздів на середньовічні замки Королева, Виноградова та Хуста.
Приїжджаючи на базу практики, юнаки та дівчата щороку мріють, аби сезон їм запам’ятався яскравими артефактами, а земля відкрила приховану в ній історію. При реалізації цих бажань, у ході занять практиканти зберігають для нащадків сотні предметів культурної спадщини нашого народу. Це зброя (мечі, наконечники списів 
У вересні студенти повертаються в університет змужнілими і засмаглими, здатними з підвищеною енергією засвоювати нові теоретичні курси. Екс-першокурсники завжди чекають нового сезону і нових досліджень, щоб разом зі своїми молодшими колегами повернутися на давні пам’ятки і відкрити нові невідомі сторінки історії.
У археологічне міжсезоння вони ініціюють відвідування низки музеїв України, намагаючись порівняти побачені ними на практиці археологічні пам’ятки зі знахідками синхронних старожитностей інших територій Батьківщини.
Отримані під час літньої практики і екскурсій матеріали використовуються студентами для написання курсових і дипломних робіт з давньої історії краю, а для окремих з них після закінчення університету служать джерельною основою дисертацій, пов’язаних тематикою з регіоном Верхнього Потисся і суміжних
Як відзначає керівник археологічної експедиції УжНУ, доктор історичних наук, професор В’ячеслав Котигорошко: «Основна мета археологічної практики — це не тільки здобуття нових матеріалів і закріплення знань з теоретичного курсу «Археологія», а, головне — посилення у молоді почуття любові до природи та давньої історії рідного краю».
