Марини Берец
Кожного дня бачу, як ця вродлива жінка поспішає з закарпатського міста Тячева в сусідню Бедевлю, де працює директором загальноосвітньої школи. Писати вірші Марина БЕРЕЦ почала ще в дитинстві, а незабутня зустріч із народною поетесою нашого краю Марусею Тисянською запалила в її чутливому серці незгасне і яскраве творче полум"я.Навчаючись на філологічному факультеті Волинського держуніверситету, Марина публікувала свої перші вірші в студентській багатотиражці, декламувала вірші на міжнародних і національних молодіжних форумах, фестивалях і конкурсах.
«Марина Миколаївна Берец - талановитий педагог, висококваліфікований спеціаліст освіти, — каже про тячівську поетку начальник відділу науки та освіти Тячівської РДА Володимир Дуда. - Більше б таких обдарованих сіячів доброго, розумного, вічного. Нехай її творчість приносить читацькій аудиторії жагу до життя, всього прекрасного...».
Поетичну збірку «Світанок» надруковано у видавництві МПП «Ґражда» (Ужгород). До неї увійшли чотири поетичні розділи: «Це - моя Україна», «Посвяти», «Торкаюсь поетичної струни», «Рятуймо планету».
Нікого не залишає байдужим сокровенне та святе у вірші «Січовики, тризуб і Красне поле»:
Ми прагнули вернуть свою державу,
Та пазурі кайдани нам кували,
Кидаючи у Будапешт й Варшаву,
У Ковнері і Кривій катували,
Та ми не вмерли, бо душа країни
Життям зоріла в зародку свободи.
Низький уклін Карпатській Україні,
Нехай Державу мають всі народи!
