його "батькам", виявляється, взагалі не потрібні
Прогулюючись липневим надвечір`ям по вул.Корзо в обласному цетрі Закарпаття місті Ужгороді, до нас підійшов іноземець, який поцікавився: "А де у вас тут міський туалет?" А й справді, де? Довелося перед ним червоніти за нашу міську владу.
Шкода, що знайти відповіді на це запитання, знаходячись у самісінькому центрі міста, не зумів би навіть і сам Іван Крайниківський — начальник головного управління міського господарства м. Ужгород, котрий при зустрічі неохоче пояснював, що грошей на такі заклади місто не має, а часу вести розмову на цю делікатну тему — тим більше.
Позиція влади міста з цих питань нам уже відома. А що скажуть у міській санепідемстанції? Кому, як не їм, бачити неподобства з громадськими туалетами.
Але ми зустріли в цьому відомстві повне нерозуміння. Володимир Орел, видаючи себе за головного лікаря, виявився його заступником. Цей пан, мабуть, неспроста вголос дивувався "недоречності" обраної нами теми, вимагаючи посвідчення журналіста-практиканта, начебто студентський квиток не доказ цього. Це зрозуміла позиція людини, якій нема що конкретно відповідсти на поставлене запитання.
Згодом деяку інформацію отримали від таки головного лікаря тієї ж санепідемстанції Василя Петричка. За його словами, у 125-тисячному Ужгороді функціонують чотири громадські туалети, що розташовані на Київській набережній, двох автостанціях та на площі Кирила і Мефодія. Звісно, що цієї кількості недостатньо, а ті, що є, потребують ремонту.
Цікавимось, а скільки ж має бути їх у місті за нормою? У радянські часи на десять тисяч людей будували один туалет (тобто в Ужгороді мало би бути щонайменше 10. — Авт.). тепер такої норми в нас не існує. Й справді дивно, виходить, ще якісь 15 років тому ми були цивілізованіші та культурніші? Бо що робити тому ж туристу на Корзо? Шукати перший-другий зручний під`їзд?
Санепідеміологи тішаться, що за "два роки не видали жодного дозволу на функціонування закладів громадського харчування, які б не мали туалетів, проте особливо й не впливають на поліпшення санітарного стану Ужгорода, а ми маємо на увазі в першу чергу, ситуацію з міськими вбиральнями. Мабуть, і нашій владі все ж таки байдуже, що парки та сквери використовуються як громадські туалети..
