Таку кутю ви не їли: Цікаві рецепти традиційної страви на Різдво

37
14

Традиційно на святкових столах в українців на Різдво мають бути 12 пісних страв. Та головною завжди є кутя.

Зазвичай, її готують з пшениці та додають мед і мак. Та рецептів цієї страви є набагато більше. Пропонуємо вам переглянути найсмачніші та найцікавіші рецепти куті, які підготувала вам журналіст 24 каналу.

Кутя на Святвечір символізує єднання з Богом і світом померлих. Також ця страва є актом жертви Богові. Мак – символ мучеництва, невинно пролитої крові. Мед – символ чистоти, Божого слова. Крім куті, обов'язковими стравами на Святій вечері є узвар, пісні вареники, борщ, пампухи.

Пшенична кутя (Класична)

Продукти:

  • Склянка куті
  • 100 г маку
  • 100 г волоських горіхів
  • 100 г родзинок
  • Кілька ложок меду

Зерна пшениці треба потовкти у дерев’яній ступі дерев’яним товкачем. При цьому час-від-часу треба додавати трохи теплої води, щоб оболонка пшениці відділилася. Після цього зерна треба кілька разів промити та просіяти, щоб виокремити ядро. Із цього і варять пшеничну кашу.

Окремо готують соус. Для цього треба спочатку запарити, а потім розтерти мак до утворення макового молочка. Далі додають мед, горіхи, сухофрукти. Все перемішують і додають до звареної пшениці.

Кутя рисова

Продукти:

  • Склянка рису
  • 100 г маку
  • 100 г волоських горіхів
  • Кілька ложок меду
  • Мед до смаку

Рис для цієї куті треба готувати по-іншому, ніж ми звикли. Склянку рису насипати у каструлю та залити півтора склянками кип’ятку. Далі щільно накрити кришкою і варити три хвилини на сильному вогні, шість хвилин – на середньому та ще 3 хвилини – на малому. Після цього кашу треба залишити ще на 20 хв, щоб дати їй настоятись.

Соус можна готувати такий же, як і у попередньому рецепті.

Рисова кутя (Екзотична)

Продукти:

  • Склянка рису
  • 100-150 г волоських горіхів
  • 100 г кураги
  • Банку консервованих ананасів
  • 2-3 столові ложки меду
  • Узвар

Перед приготуванням рис треба кілька разів промити. Далі готуємо його за стандартною схемою, головне не переварити. А після того, як рисова каша звариться, знову слід промити рис холодною кип’яченою водою.

Окремо на сковорідці обсмажити горіхи, а потім подрібнити їх у блендері. Курагу нарізати на маленькі шматочки. Ананаси (можуть бути консервовані) нарізати кубиками. Мед розвести з узваром та додати в це горіхи, курагу та ананаси. Подаючи на стіл рис слід полити цим соусом. При бажанні можна додати інші екзотичні фрукти.

Кутя з мармеладом

Продукти:

  • Склянка пшоняної або перлової крупи
  • Півсклянки родзинок
  • Кілька ложок меду
  • 100 г мармеладу
  • 50 г ядер волоських горіхів
  • Узвар

Крупу кілька разів промити та варити за стандартною схемою (залити водою у сіввідношенні 1:3), додавши в середині варіння родзинки. Коли крупа буде зварена її слід промити холодною прокип’яченою водою.

В окремій посудині мед розвести з узваром та додати горіхи. Крупу полити соусом і зверху додати порізний мармелад.

Кутя із сухофруктами і малиною

Продукти:

  • 2 склянки пшениці
  • Сушені яблука та груші
  • 100 г родзинок
  • Сушена або розморожена малина (чверть склянки)
  • Мед за смаком

Пшеницю просіяти та промити. Залити зерна 4 склянками води та варити 25-30 хвилин. Коли вода закипить, додати яблука, груші і малину. Через 5-7 хвилин – родзинки.

Коли зварена суміш остине – додати мед. Залишити на 1-2 години, а потім подати на стіл.

Кутя з ячменю

Продукти:

  • Півсклянки ячменю
  • Півсклянки родзинок
  • Склянка консервованих вишень
  • Кілька ложок меду

Півсклянки ячменю залити водою і настоювати всю ніч. Вранці промити та варити на малому вогні близько години. Потім додати родзинки і варити ще півгодини. Далі вкинути вишні і варити всю суміш ще 15 хвилин.

Коли зварена суміш трохи охолоне – додати мед і подавати на стіл.

Коментарі

КС
Карпато- словин --"" дідикови """'

Но дякуву панночку што мuй допис прийнялисьте як фіглю , а не твердо . Дякуву Адмінам , што давуть нам ся удписати . Видите як оно ,панночку , наші люди кличуть галичан поляками , а они нас мадяронами .И вто и другоє ниє вірно . У них з 1362 года обща історія з поляками , у нас из мадярами из 1000 года . Но мьі є мьі , мадярьі є мадярами , галичани є галичанами , и т.дале . Што ся тикать страв , то они уже давно є елементом політики . Ищи є на памняті суди межи Франційов и Італійов за сорти сира , межи Італійов и Швейцарійов . А не так давно Россія сертифіковала на міжнародній арені "Український борщ " як єдну из страв свої національної кухні , от так то . А ви кажете політикьі ниє . P.S, я прада ни знаю ,чи їм вдалося до кінця довести діло з "Борщом " .

С
Свуй

Не iли сьме нi таку сьме кутю, нi иншаку тай не хочеме! Сайт ся называть Мукачово нет, а не Жмеринка нет, та могли бы сьте писати дашто за нашi традициi а не за чужI. А пак кажуть, што русину не прикiснявуть! А ну ци мож дагде прочитати за карачун, котрый буше от 1000р. пекли на Руздво русины? Айбо завто за "кутi" доста усяды котру новинку не удкрый. Ба зашто вто так? Зашто лiплят на нас тоты кутI, а у едно из нима чужi традициi тай iсторию? Задумайте ся чиляде! Щасливо ушиткым сяткы сятковати! ХРИСТОС СЯ РОЖДАЕ!

ЗН
здоровому на галичанофобію

мене устроїть і чеськой пиво, а ти хлебчи помиї і радуйся, який ти патріот

БН
больному на галичанофобію

Пак за перевалом не лиш львівськоє пиво. Оболонь, Рогань, Славутич - ото всьо за перевалом. Да і твоя любімая Расєюшка - уся за перевалом, аж до Камчатки.

Г
глобальному

а я і не купуву нигда "львівшьке пево"-се пиво дустало преференції позад того, як угробили наш Мукачовський пивзавод, котрий 300 року варив пиво при вшліяких владах, лем окраїна рішила провести глобалізацію за счот місцевого проізводства.І Мукачівська довганьова фабрика оказалася у львіві, бо там "свідомі" окрайінці, їм треба за шось жити. А ви, дурні закарпатці беріть тайстри і валіть по світові кідь хочетеякусь копійку заробити.

СК
Словину Карпатському

Дякую за поздоровлення і тебе із Св"ятками. Епоху Бандровського добре тямлю, ні єден Закарпатець при ньому не мав доступу до влади, даже у районах. Проаналізуй їхній кадровий склад - рідко найдеш нашого. То не Ільницький який СПАС Закарпааття від двох атомних станцій, да і Волощук спас Мукачово уд Пистрялова. Якби на тот час тота полячня керовала, ушиткоє би ся на Закарпатті построїло. Мало тя розвеселю: "Изянин на Камазі їде з своєю жінкою в селі Іза, а перед ним плентаєся легковушка із львішськами номерами,- уже тритій забор по дорозі ізнюс но дале тисне на газ. Жона му каже - Митре куди летиш, диви ужесь чотири плут ізнюс. Він утвічає, жоно я ще чотири ізнесу, но вонючий полячок передомнов їхати небуде."

Щ
Щирий

То вшиткой лупина.Кіть маєш дяку, лади кутя, рецепка є.А не є,не лади.Ліпше з галичанами не сваритися, бо назад камьони зі сміттьом понавозять.Свого навалом.Во тогдий буде Слава

КС
Карпато- словин. для дідико

Йой дідику ,та вьі щи Бандровського тямите ? Фест вас умуштровали у совецьків школі , так файно по українськи знаєте писати , нівроку вас . Я ся вже доучовав коли союза уже ни бьіло , и уд нас учитилі уже так ни требовали ги уд вас знати соловїну , нівроку вас . Я вже май на чиську пак напирав . 1997 -у после учобьі ,мусай бьіло даяку копийку заробити . Пак ,любаскьі ,барьі машина и вшитко такоє . Но майтеся дідику , файньіх вам сяток , файньіх колядникув и колядок .

ГІ
глобалізація і мукачівськоє пиво

Но йсе п...єц! Іщи і з їди чинять політику! Обисьте молочні продукти і пиво у бовтах нигда не купляли, бо вто всьо не нашоє, а із-за перевала!

ДД
Для дідуся

Погоджуюся з вами що то страва пришельців, особливо багато яких до нас заїхало разом з Бандровським. Так чому ми повинні пропагувати галечанські страви, адже в порінянні для Закарпаття це все-таки вектор розвитку в сторону Азії. Якби було красно ознайомитися з Різдв"яними рецептами Європейської а не Азіатської кухні. А таких є багато і на Чехах та Словаках, Мадярах та народностей Балканів. Да навіть для нас більш приємлема кухня Австрії та Німеччини, а ми все якось не у тот бук крятаєме.

КС
Карпато- словин

Вто є правда ,што кутя вто ни наша страва , ни наш соктаж .Я куштував йі пару раз , и ни в єдному варіанті , не завто што ни наша , а по правді , мині вта страва бьіла ни фіномнов ( ни смачнов ) , и ни вдавалося йі доїсти и до половиньі . Угощали ня порядні люди и уд сирця , нич ни маву проти них . Но все ж таки є межи нами різниця , и в сьому гастрологічному моменті она є видимов. Фіномность нашим стравам туй дома придала мадярська кухня и отчасти чиська . Про йсе мож дооовго писати . Што до вьішиванок : ни пишіть ,кіть ни знаєте . У нас у Закарпаттьови ,єдна из самьіх файньіх ушивок Гугл у поміч :Закарпатська вьішиванка . И картиньі маляра Й.Бокшая . Музей у Ужгородському замкови . Вшитко є .

Г
Голесо

У нас на Рiздво 12 страв робили i роблять i будуть робити!Межи нима,бола:грибна поливка,голубцi,фанки,пасуля розварена з цибульов зажаренов,гриби,риба жарена,гереньки,капуста квашена,огiрки з парадичками,хлiб,баники з маком и орiхами...!а то все чужоє...i на нашi шитиминi...они кажуть "пляцки"))))Kutjo minden...такшо так,дорогi закарпатцi,одягайте вишиванки,вчить славня"гiмна"нашаго,i рубайте кутю з пляцами))) ХРИСТОС РОЖДАЄСЯ...!!!

Д
дідусь

бабусю, кутя-то пес по нашому, а у нас песику нигда не їли.То страва пришельцу із-за перевалу

Б
Бабуся

Я не із-за перевалу, живу в Ужгороді, років маю багато,- а про КУТЮ взнала декілька років тому. Нечулам оби таке слово при житті вживала моя мамка. Як ця страва раніше в Закарпатті називалась? Може ми не те їли на Різдво?

Читайте також