Таємниці довголіття сільського вчителя із Закарпаття

10
0
Іван Голубан побачив світ у жовтні далекого 1915-го у румунському селі Мадарас. Батько його теж звався Іваном Івановичем і вчителював у Румунії біля Сату-Маре. Мама — Катерина Юріївна Пітнер була домогосподаркою, а дід завідував сільським господарством маєтку графа Людвіка.

Коли розпочалась Перша світова війна, батька призвали до армії, а потім направили в Оросієво Берегівського району. Звідти — до Чорнотисова Виноградівського. Тут вони і осіли.

Навчався Іван Голубан спочатку в Берегівській гімназії, потім у Львівському інституті (факультет іноземних мов, французька мова), а з 1946 року почав працювати у Текові. Через рік одружився зі своєю колегою, вчителькою початкових класів і донькою греко-католицького священика Йоланою Євгенівною Ференчік. Потім майже 23 роки працював завучем школи.

Особистою заслугою Івана Голубана стало створення пасіки при школі. Мед продавали, а на отримані кошти купували малозабезпеченим учням книжки і взуття. Сам зі школярами закладав сад та виноградник, щепив дерева. Згадав, що величезні горіхи біля дамби саджав з учнями, а скільки було вирощено троянд - штамбових, плетистих, кущових! Кожен учень мав свою Ділянку розміром 1x2 м з іменною табличкою, на яких вирощували моркву, цибулю, квасолю. Із півгектара землі школа збирала добрий врожай і підгодовувала дитсадок. Навіть приїжджали з Москви, фотографували шкільну ділянку та учнів, а до столиці повезли саджанці дерев, які вирощував Іван Голубан з дітьми. Місцевий колгосп презентував школі перший на ціле село телевізор, дивитись який збиралися чи не всі його мешканці.

А потім настав час утворення теківської футбольної команди. Багатьом тодішнім учням любов до спорту прищепив саме він, вчитель французької мови. Але 15 колишніх учнів все-таки стали викладачами іноземної мови. Іван Іванович пам"ятає усіх: це брати-близнюки Паньки, один з яких став професором Єреванського інституту, дружина директора міської ЗОШ №8 Уйфолуші-Роман, а ще Кекерчень, Палат, Панько, Січ, Марканич, Іваницька, Параска, Молнар, Ференці, Гейруш, Басараб. І сьогодні дуже тепло згадує лист з армії, який надіслав йому учень Кекерчень, тепер вчитель математики Чернянської ЗОШ.

Нині любить пан Іван порибалити на Тисі разом із сином Юрієм, а також збирати гриби, за якими їздить до Веряці і Рокосова. За компанію з ними вирушала і дочка Катерина.

Секрет довголіття шанованого вчителя простий - вживає молочні страви, не зловживає алкоголем. Щоправда, раніше палив, але мав силу волі відмовитись від цигарок. Нині 91-річний Іван Голубан тішиться двома онучками і трьома правнучками, цікавиться політикою і вважає себе великим демократом.

Коментарі

Ще немає коментарів, будьте першим!

Читайте також