На телеканалі СТБ в понеділок, 11 жовтня, була оприлюднена інформація «Після пологів батьки помітили криваві ранки на голові сина» та «В Ужгороді після страшних пологів немовля впало в кому» в якій батьки новонародженої дитини звинувачують медиків у травмуванні малюка під час пологів в Ужгородському пологовому будинку.
За твердженням породіллі Еріки Мезей та її чоловіка Йосипа Мезей на голові малюка «криваві ранки, які я запримітив одразу після кесаревого розтину».
Як пояснила заступник начальника УОЗ в Закарпатській області Тетяна Міцьо: «Розумію відчай, співчуваю батькам, але говорити про порізи на голові дитини не є коректним. При кесарському розтині порізати голову дитини практично неможливо».
Щодо важкого стану дитини Тетяна Васильіна пояснила наступне:
«Дитина під час народження мала ознаки гіпоксії - кисневого голодування. По народженні малюка були проведені реанімаційні заходи і дитина переведена у відділення інтенсивної терапії, де їй була розпочата дихальна підтримка апаратом штучної вентиляції легенів. Стан дитини стабілізувався і її було переведено з палати реанімації в палату неонатального нагляду. Але через певний час у дитини трапився другий епізод зупинки дихання, що змусило лікарів знову перевести дитину в палату інтенсивної терапії, де новонароджений перебуває і зараз на апараті штучної вентиляції легенів. Стан дитини важкий, вона отримує антибактеріальну інфузійну терапію, дихальну підтримку».
За словами Т.Міцьо причин такого стану дитини багато.
Це слабкість родової діяльності, наявність внутрішньоутробного інфікування (підтверджене лабораторно), яке в більшості випадків протікає безклінічно для самої жінки, але може мати серйозні наслідки для немовля.
Щодо своєчасності здійснення кесарського розтину, то Тетяна Міцьо зазначила, що він був зроблений у відповідності з протоколами. Виключно обвиття пуповини (яке діагностували ще до народження) або просто бажання жінки згідно з протоколами надання медичної допомоги з акушества та гінекології не є прямим показом до кесарського розтину. Коли був зафіксований дистрес плоду, вже протягом 15 хвилин було розпочате оперативне втручання.
На сьогодні справа перебуває на контролі правоохоронних органів. Всім діям медиків Ужгородського пологового будинку буде дана оцінка судово-медичних експертів, до роботи яких залучені фахівці профільних кафедр УжНУ, обласні фахівці-медики. За результатами буде зроблено остаточні висновки.
Мовою фактів (з довідки наданою Ужгородським пологовим будинком):
«Жінка поступила у УМПБ 15.10.2013р. за направленням районного акушер-гінеколога з діагностованою прееклампсією.
З 15 до 19 жовтня були проведені всі обстеження, вирішено пологи вести через природні родові шляхи.
19 жовтня 2013 року ввечері лікарем пологової зали діагностується ускладнення пологів у вигляді первинної слабкості пологової діяльності, в зв’язку з чим (згідно з загальноприйнятою регламентованою стандартами та протоколами надання акушерської допомоги) тактикою лікування призначається родопосилення окситоцином в/в краплинно.
О 02.40 при проведенні спільного огляду черговим та ургентним лікарями фіксується порушення серцебиття плоду. У зв’язку з наявністю ускладнення пологів, що загрожує життю плода та відсутністю умов для термінового завершення пологів природнім шляхом вирішено в інтересах плоду, роди завершити операцією кесарського розтину в ургентному порядку.
20 жовтня о 3.00 дитина вилучена у важкому стані. Одразу перенесена на реанімаційний столик. На 5 хвилині новонароджений переведений до інтенсивної терапії з діагнозом: «Асфіксія новонародженого помірного ступеню. Синдром меконіальної аспірації?»
У відділенні інтенсивної терапії новонароджених дитина отримувала респіраторну підтримку, оскільки мали місце дихальні розлади середнього ступеню важкості.
Вранці стан дитини стабілізувався і дитина для подальшого обстеження та лікування переведена дитину до палати неонатального нагляду.
23 жовтня о 10.13 вранці при виникненні вторинної асфіксії новонародженого проводяться реанімаційні заходи та дитина знову переводиться у відділення інтенсивної терапії, де перебуває і зараз.
Відповідно до висновків клініко-експертної комісії, яка вивчала випадок, акушерська тактика ведення пологів, вибір методу родорозрішення відповідають Наказам МОЗ України щодо надання акушерської допомоги, а медична документація засвідчує, що догляд в дородовому, родовому та післяродовому періоді жінці та новонародженому надавався в повному об’ємі».
