Рік, що минає, видався для Закарпаття (як, зрештою, і для всієї держави) доволі напруженим у кримінальному плані. Спостерігалося зростання рівня злочинності, передовсім, за рахунок збільшення кількості крадіжок. Але й правоохоронці зі своєю роботою впоралися.
Як наголошує очільник закарпатської міліції полковник Віктор Русин, усі найрезонансніші злочини в області вдалося розкрити. Згадаймо ж їх нині в ретроспективному порядку.
Оперативний капкан
Розпочався 2010 рік для закарпатських міліціонерів із знешкодження великої партії “наркоти”. Працівники ВБНОН ГУМВС вилучили на Свалявщині за один раз відразу 1100 пігулок психотропних таблеток “екстезі”, що стало тоді своєрідним рекордом.
У поле зору правоохоронців потрапила група молодих людей, яку ретельно відслідковували. Зокрема, стало відомо, що до жителів Свалявщини час від часу приїжджає ужгородець Володимир, котрий ніде не працював. Цей молодик, як з’ясувалося, був дрібним наркодилером і заробляв на перепродажу наркотиків. Довідавшись про місце і час чергової наркооборудки, правоохоронці прийняли рішення про затримання всіх її учасників. Усе відбулося в селі Неліпино. Щоб не "світитися", наркоділки вирішили зустрітися на вулиці. Там оперативники і влаштували невидиму засідку. В обумовлений час до 20-річного Петра підійшов Володимир. Перекинувшись кількома фразами, реалізатори перейшли до конкретної розмови. Петро витягнув пакетик з рожевими пігулками й передав Володимиру. Уважно оглянувши товар, покупець витягнув чималу суму грошей, котру, перерахувавши, передав Петрові. Але за лічені секунди їх оточили працівники відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків. В обох вилучили тільки-но отримані пігулки й гроші. Крім цього, під час огляду одягу Петра міліціонери вилучили ще й марихуану.
Тим часом в іншій частині згаданого села правоохоронці затримали на автомобілі їхнього третього спільника, 21-річного Юрія. У салоні легковика знайшли пакет з великою кількістю «екстазі», а пасажир авто мав при собі ще й 58 пігулок психотропного наркотику. Загалом під час проведення спецоперації працівники міліції вилучили 1100 пігулок «екстазі» та 20 тисяч гривень, котрими покупці розплатилися за наркотик. Затримані одразу зізналися у скоєному. За цим фактом було порушено кримінальну справу, а всіх учасників злочинної групи заарештовано. Проте не обійшлося й без ложки дьогтю. Незабаром Свалявський районний суд звільнив з-під арешту одного з основних фігурантів цієї справи на підписку про невиїзд... Прокуратура Закарпатської області оскаржила таке дивне рішення в обласний Апеляційний суд.
В Ужгороді затримано групу з 11-ти крадіїв
У лютому оперативники карного розшуку знешкодили в Ужгороді чисельну групу зухвалих злодіїв, в яких вилучили два бойові пістолети, 86 набоїв, кілограмів марихуани та 25 грамів амфетаміну. Загалом у справі проходило 11 осіб -- така численна та добре організована злодійська зграя нашим правоохоронцям досі не попадалася.
У 2009 році в Ужгороді та Ужгородському районі сталося чимало крадіжок. Зловмисники «бомбили» магазини, бази, торгові кіоски і забирали все, що потрапляло під руку: великі суми грошей, продукти харчування, оргтехніку, товари ширвжитку. Об’єктом злодійського нападу стали також одне з міських товариств, де зникли документи, і м’ясний магазин, звідки зухвальці поцупили 24 тисячі гривень. Слід зауважити, що непрошені гості діяли досить обережно. Після чергової вилазки вони на якийсь час залягали на дно, а далі знову давали про себе чути черговою зухвалою крадіжкою.
Начальник управління карного розшуку ГУМВС Володимир Шелепець доручив своїм підлеглим збирати всю, навіть найдрібнішу інформацію щодо згаданих крадіжок та відпрацьовувати підозрілих осіб. Про те, що тут діють явно не простачки і одна й та ж група, сумніву в розшуковиків не було. У першу чергу оперативники вирішили звернути увагу на тих, хто за подібні діяння вже відбував покарання. А ще припустили, що діяла чисельна група. Бо викрадені речі було не під силу винести одному-двом чоловікам. Через тривалу безкарність злодії геть знахабніли. Вони почали вибирати лише такі об’єкти, де можна було зірвати великий куш.
Врешті-решт у поле зору співробітників карного розшуку потрапили кілька молодиків, котрих обгрунтовано запідозрили у скоєнні згаданих крадіжок. Робота з документування цієї злочинної групи, до складу якої входило аж 11 осіб, тривала понад два місяці. Для припинення її існування створили 16 оперативних груп з числа співробітників карного розшуку, слідчих та бійців “Беркута». Зловмисників вирішили затримувати синхронно, щоб ніхто з них не мав можливості втекти. Усіх злодіїв брали вдома. Результати ж перевершили всі сподівання правоохоронців. Під час першого ж обшуку оперативники вилучили два бойові пістолети, 86 набоїв до них, кілограмів марихуани та 25 грамів амфетаміну. Крім цього, вилучили й крадені речі: продукти харчування, оргтехніку тощо. На рахунку затриманих -- понад десяток епізодів крадіжок, але слідство припускає, що їх може набратися й кілька десятків.
Розбійний напад на банк у Рахові
Наприкінці лютого в одну з банківських установ Рахова зайшли два молодики у масках з пістолетом у руках. Зухвальці зв’язали двох працівників цього закладу, забрали з каси 2360 євро, 20897 доларів США та понад 43 тисячі гривень. Після того, як грабіжники зникли, працівники банківської установи звільнилися з пут і зателефонували своєму керівникові, а той – у міліцію. Для виявлення та затримання зловмисників працівникам ОВС знадобилося всього дві доби. У першу чергу, правоохоронці відпрацьовували версію про те, що банк пограбували його ж клієнти. І не помилилися. Згодом, коли усі виїзди із району були перекриті, на одному з контрольно-пропускних пунктів у поле зору міліціонерів потрапили двоє молодиків. Їхнє авто і зовнішні дані цілком збігалися із показаннями свідків. Пізніше з’ясувалося, що один із затриманих мав у цьому банку на рахунку гроші. Так склалося, що він заліз у борги. Саме тому й вирішив вдатися до по грабунку, аби розплатитися зі своїми кредиторами.
Закарпатська міліція затримала псевдо-міністра внутрішніх справ України
Пройдисвітів на світі не бракує. Одні знімають «порчу», видурюючи на вулицях гроші у довірливих дівчаток. Інші «ділять» неіснуючу землю. Треті «сприяють» в отриманні вигідного кредиту в банку чи омріяної посади. Але всіх їх перевершив підприємливий закарпатець, який обіцяв людям за винагороду «хлібні» посади. При цьому на дрібниці наш «герой» не розмінювався, а назвався відразу... міністром внутрішніх справ України!
Як стало відомо, якась особа, представляючись керівниками МВС (зокрема, й міністром внутрішніх справ України), обіцяє громадянам отримання за грошову винагороду посад в системі ОВС. Шахрай працював не тільки на Закарпатті, а й в Івано-Франківській, Кіровоградській, Полтавській, Одеській та інших областях України. Затримали його 27 березня в Ужгороді. Жодних документів він при собі не мав. Зате під час обшуку в квартирі його ужгородської співмешканки знайшли фото, на якому зухвалець у формі генерала міліції. Окрім цього, тут виявили формену сорочку працівника ОВС, блокнот із записами посад та номерів телефонів керівництва МВС України та обласних управлінь, керівників державних адміністрацій різних областей, чисті бланки документів для оформлення на роботу в ОВС.
Особу шахрая правоохоронці невдовзі встановили. Ним виявився 37-річний уродженець Мукачева Михайло Ш. Цей чоловік має лише середню освіту, ніде не працює. Зате встиг «заробити» за свій ще недовгий вік аж 5 судимостей. Зокрема, в його «активі» крадіжки, шахрайства, розбійний напад, грабіж. А востаннє аферист відсидів 10 років за скоєння навмисного вбивства.
Вийшовши на волю з виправної колонії, Михайло вирішив заробляти на прожиття ще легшим шляхом – «розводити» довірливих людей. Простіше кажучи, брати гроші за буцімто влаштування на «грошові» посади, зокрема і в міліцію. Але для цього йому потрібні були зв’язки у верхніх ешелонах влади. Невідомо яким чином, але мукачівець роздобув дані про прізвища, посади та номери телефонів не тільки вищого керівництва міністерств і відомств, а й секретні коди урядового зв’язку. А міліцейська генеральська форма (сам затриманий стверджує, що він є генералом козацтва) мала відкинути в потенційних жертв будь-які сумніви щодо впливовості цього чоловіка.
Представляючись в різних регіонах то міністром внутрішніх справ України, то помічником начальника Департаменту кадрового забезпечення МВС, то помічником народного депутата України, шахрай вимагав та отримав за «влаштування» на посади великі суми грошей: 30, 80, 150 тисяч доларів.
Попався ж спритник на рідному Закарпатті. Назвавшись одним з керівників закарпатської міліції, зателефонував черговому Мукачівського міськвідділу ГУМВС і попросив підшукати йому людей на конференцію, які готові заплатити за це гроші. На цьому й погорів. До слова, у шахрая виявився неабиякий дар -- вміння копіювати голоси інших людей. Каже, це у нього від народження, спершу вчився пародіювати голоси Горбачова, Єльцина, Путіна. От і тепер у Мукачеві він говорив голосом, схожим до одного з керівників ОВС області, так що черговий спершу нічого й не запідозрив...
Про мукачівського псевдо-міністра після його затримання писали та знімали сюжети центральні ЗМІ, тож справа ця набула широкого розголосу в державу. Однак, незважаючи на це, самому пройдисвіту вдалося відбутися... лише умовним покаранням. Після вироку суду його було звільнено з-під варти. Тож де нині винахідливий мукачівець, кого і на які суми “розводить”, голоси яких посадовців копіює, невідомо. А шкода...
Розбійний напад на "мобільний" салон
Один із найзухваліших злочинів минулого року, що трапився в Ужгороді в травні, був розбійний напад на магазин мобільних телефонів, що на вулиці Швабській. Злочинці, застосувавши фізичну силу до продавця та спеціаліста з ремонту мобільних телефонів, забрали з вітрини 75 стільникових апаратів, картки поповнення на загальну суму 89 тис. гривень. З награбованим крамом грабіжники втекли. Внаслідок вжитих оперативно-розшукових заходів стражі порядку по гарячих слідах затримали шестеро осіб віком 21-50 років (всі не є жителями Закарпатської області), у яких вилучили весь награбований товар. Розбійники свою причетність до скоєння нападу в Ужгороді визнали, а також зізналися у скоєнні низки інших злочинів на території України.
"Потрошителі" автозаправок
Доволі часто об’єктами своїх злочинних зазіхань крадії обирають автозаправні станції, особливо ті, що розташовані уздовж людних автомагістралей. Зловмисники знають: тут за добу назбирується немала сума грошей, тож є чим поживитися. До того ж, окремі власники таких об’єктів нерідко економлять на охороні, а вночі на АЗС працюють дві-три особи, часто тендітні дівчатка на касі та молоді хлопці. Тобто про серйозний опір нападникам й не може бути мови.
Господарі однієї з таких заправних станцій неподалік Ужгорода також не подбали про серйозну охорону своєї власності. Тут навіть не були встановлені камери відеоспостереження. Цим й скористалися нечисті на руку громадяни.
Ще наприкінці квітня цього року уночі на АЗС вдерлося двоє молодиків у масках з кийком, схожим на міліцейський, і пістолетом. Тоді грабіжникам не пощастило -- виручка зберігалася у сейфі, від якого касири не мали ключів, про що вони й розповіли нападникам. Останнім довелося вдовольнитися 1200 гривнями з каси.
На місце пригоди тоді виїжджала слідчо-оперативна група, однак розбійний напад розкрити по гарячих слідах, на жаль, не вдалося. А згодом стався новий аналогічний злочин...
На початку червня цю ж заправну станцію знову «відвідали» нічні розбійники. Цього разу їх було троє і також у масках, з пістолетом та кийками. І знову забрали лише гроші з каси -- 1000 гривень.
Коли міліціонери проаналізували обидва випадки, звернувши увагу на опис зовнішності нападників і їхній «злодійський» почерк, то зробили висновок -- це справа рук однієї банди. Пошуки розпочалися з раніше судимих осіб і тих, хто притягався до кримінальної відповідальності за скоєння аналогічних злочинів. Невдовзі міліціонери вийшли на трьох підозрілих молодиків: двох жителів Ужгородського району, які, до речі, мешкають неподалік згаданої автозаправної станції, та одного ужгородця. Двоє з них -- раніше судимі. Зокрема, 23-річного Василя, оперативники добре знали: він двічі відбував покарання за скоєння крадіжок та реалізацію наркотиків і в кримінальному світі відомий за прізвиськом Чечня. Його приятелі, 24-річний Микола та 23-річний Руслан, -- також з кримінальним минулим.
Відчувши, що їх от-от візьмуть, зловмисники втекли за межі області і вирішили переховатися на Одещині. Звідти поїхали на Волинь, де мали знайомих, з якими разом сиділи в тюрмі. Працівникам міліції стало відомо: там вони готувалися до розбійного нападу, але не встигли. Залишили в одного із друзів свої речі, а самі ненадовго повернулися на Закарпаття. Тут їх і «взяли» оперативники карного розшуку. У зловмисників правоохоронці вилучили пневматичний пiстолет (ззовні схожий на бойовий), саморобні маски з вирiзами для очей, гумові рукавички, два кийки, а також електрошокер. Увесь цей «арсенал» переконливо свідчить: до справи хлопці готувалися серйозно. Перш ніж напасти, вони кілька разів навідувалися на автозаправну станцію, пили тут пиво, розмовляли з працівниками, словом, вивчали ситуацію. Найцікавіше у цій історії те, що власники автозаправної станції лише після двох розбійних нападів подбали про охорону і встановили на АЗС камери спостереження...
"Гастролери" обкрадали іномарки
Ужгородська міліція за цей рік знешкодила кілька груп крадіїв-«гастролерів»: квартирних, офісних та «барсеточників». Серед затриманих зловмисників – вихідці з Грузії та Дагестану. Чергових залітних «джентльменів удачі», які «потрошили» дорогі автомобілі в обласному центрі затримали працівники міліції міста.
Найбільше потерпали іномарки, припарковані біля супермаркетів, престижних готелів, пішохідного мосту через Уж на площі Петефі. Як правило, злодії ретельно готувалися до скоєння злочину. Своїх майбутніх жертв вони підбирали у місті заздалегідь: за зовнішнім виглядом і автомобіля, і самого господаря. Вивчали розпорядок дня автовласника, місце його роботи, паркування машини тощо. І лише після того йшли «на діло». Наявність в авто сучасної сигналізації не вельми турбувала зловмисників. Для її нейтралізації вони використовували модерний міні-сканер (як звичайний брелок сигналізації). Цю техніку, за словами самих затриманих, вони придбали у Польщі за п’ять тисяч доларів. Найцікавіше те, що сканер не просто дозволяв відчинити будь-яке авто, а й блокував при цьому сигнал, що надходить на брелок сигналізації, якщо машину хтось чужий відчиняє!
Між учасниками злочинної групи були чітко розподілені ролі: один пильнував власника авто, інший за лічені хвилини зламував дверцята і забирав із салону все цінне, а третій у цей час стояв «на шухері» з приготовленою для втечі надійною машиною. Усе просто і майже геніально… Рухалися по Ужгороду «зальотчики» на синій автомашині БМВ однієї з останніх моделей з волинськими держномерними знаками. Винаймали у місті квартиру. Поживою спритних злодіїв ставали великі суми грошей (30-40 тисяч гривень), дорогі ноутбуки і навіть золотий годинник. А «прокололися» вони на джипі, припаркованому на пл.Петефі, де їх і затримали. До слова, викрити невловимих досі крадіїв допомогли камери відеоспостереження, які власники магазинів встановили тут за порадою міліції.
Двоє затриманих молодиків – жителі Рівного, третій – з Луцька. Усі вони раніше судимі: двоє відсиділи п’ять років за крадіжки машин, третій відбував покарання ще «по малолітці».
Самі зловмисники зізналися, що вони «почистили» в Ужгороді багато машин, просто не у всіх було щось цінне у салоні. Тож господар міг і не підозрювати, що в його авто побували непрохані гості.
На жаль, самого «хитрого» сканера правоохоронці у затриманих не знайшли. Зате вилучили биту, кусачки для розрізання металу, пристрій нічного бачення, медичні маски, антирадар та чимало з крадених речей. А в одного з «гастролерів» виявили… посвідчення радника голови одного з вищих судів України! Вочевидь, ця «ксива» мала відлякувати працівників ДАІ на дорогах…
Підпільна врізка у нафтопровід
На Ужгородщині міліціонери виявили у вересні чергову врізку в продуктопровід. Було прийнято рішення провести спецоперацію із затримання спритників, причетних до скоєння цього злочину. О шостій годині ранку працівники управління карного розшуку УМВС разом з бійцями спецпідрозділу «Беркут» під’їхали до однієї з бічних вулиць у селі Барвінок. Там, на невеликій території, знаходився непомітний об’єкт, огороджений високим металевим парканом. Працівники міліції звернули увагу на те, що тут встановлені відеокамери, правда, їх відразу й не побачиш. Правоохоронці оточили територію і приготувалися до затримання зловмисників. Оскільки ворота ніхто не збирався відчиняти, то міліціонерам довелося долати високу огорожу, що для «беркутівців» -- не вперше.
Під час санкціонованого обшуку оперативники виявили під цистерною ретельно замаскований відвід, котрий вів до врізки, що знаходилася за 150 метрів від території. Тут був встановлений і шланг високого тиску, прикритий металевими листами. Його протилежний кінець ховався під купою пінопластових листів. Цей об’єкт був оформлений як своєрідна фірма, хоча жодних документів щодо її діяльності затримані не представили. Звернули увагу оперативники і на автомобіль МАН, припаркований неподалік вагончика. Вантажівку вирішили також перевірити. Її кузов був запакований дерев’яними брусками. Але і вони виявилися банальним маскуванням. Під брусками приховувалася цистерна із соляркою.
Проте, як з’ясувалося, це була не єдина точка, звідки спритники качали дармове паливо. Того ж ранку оперативники накрили ще один об’єкт, що дислокувався на території одного з ужгородських підприємств. Коли правоохоронці з’явилися, як то кажуть, на порозі, зловмисники спробували втікати на мікроавтобусі. Та не змогли відірватися від міліції і на півдорозі залишили авто й кинулися навтьоки. Щоправда, далеко втекти їм не вдалося…
Ця точка, встановили міліціонери, була перевалочною базою, де збували привезену солярку клієнтам. Тут, у землі, знаходилися замасковані цистерни, куди зливали паливо, а з боку під парканом були викладені великі пластмасові баки. Звісно, і на цей об’єкт не знайшлося жодних документів.
Загалом міліціонери вилучили понад 82 тонни краденої солярки та майна зловмисників на суму близько 1,5 мільйона гривень. Затримано п’ять зловмисників, які крали солярку.
"Маско, я тебе знаю"
…32-річна жителька села Ганичі Тячівського району Ганна прокинулася на світанку від якогось шуму, що долинав з ганку будинку. На вулиці гавкали собаки. Жінка почула, як хтось піднімається сходами на другий поверх. Подумала, що то племінники, які повинні були прийти зранку допомагати їй по господарству. «Але чого так швидко прийшли?», -- занепокоїлася Ганна. Піднялася з ліжка, увімкнула світло. В ту ж мить отримала удар в обличчя і упала. Побачила перед собою двох незнайомців. Один з них приховував обличчя за насунутим майже до підборіддя капюшоном куртки. В іншого непроханого гостя, котрий тримав у руці пістолет, маскою слугувала капронова пов’язка (т.зв. «бандана») на очах.
Візитери вимагали гроші, супроводжуючи свої слова потоком брудної лайки і погрозами. Господиня оселі звернула увагу на те, що голос нападника їй дуже знайомий. Вона мимоволі навіть скрикнула: «Іване, це ти?». Але на догадки часу не було, адже біля її скроні опинилося дуло пістолета. Ламаною російською зловмисники стали втокмачувати Ганні, що її чоловік (останній возить бригади тячівських заробітчан на будови Петербурга) буцімто заборгував значну суму жителям Солотвина, які працювали в його бригаді в Росії. Жінка намагалася переконати, що грошей у неї немає. Тоді озброєний нападник поволік її до ліжка, де мирно спала шестимісячна донька, і приставив пістолет до голови немовляти. Господиня, ледь не зомліла від побаченого, тоді витягнула з шухляди гроші та простягнула їх «гостям». Це були 500 євро.
Коли зловмисники попрямували до виходу, жінка кинулася на одного і зірвала з його обличчя пов’язку. Наступної ж миті обидва вискочили з хати. А Ганна чимскоріш вибігла на балкон і почула неподалік будинку у темряві притишені голоси кривдників. Один мовив: «Вона мене майже впізнала. Треба повернутися – й «пришити» її». Інший просичав, що навіть і думати про таке не можна, адже в неї троє дітей. З цими словами обидва розчинилися у темряві…
Пересвідчившись, що інші діти, 8- і 12-річні сини, які спали в сусідній кімнаті, нічого не бачили, жінка зателефонувала батькові. Та й сусід, брат її чоловіка, звернувши увагу на дивний гавкіт собак, запідозрив щось неладне, тому вийшов на вулицю. Побачивши відчинені вхідні двері у будинку на сусідньому обійсті, подався пересвідчитися, чи все тут гаразд. За хвильку прибіг і батько. Ганна розповіла про пережите того ранку, а також поділилася своїми здогадами про імовірну причетність до нападу тітчиного сина Івана.
Чоловікам не хотілося вірити в таке. Відпоївши Ганну чаєм та заспокоївши, батько молодиці подався до своєї сестри. Там розповів про нічну пригоду. Але родичка тільки плечима стинала, мовляв: не знаю, син ніби десь звечора тинявся, тепер спить. Все ж вирішили поговорити з ним. Захмелілий 19-річний Іван мало того, що не визнавав своєї вини, та ще й заходився погрожувати родичам і стверджував, що вони нічого не докажуть. А потім зібрався і подався геть.
Потерпіла зателефонувала в міліцію. На місце пригоди виїхала слідчо-оперативна група. Спершу родичі стверджували, що Івана уже вдома немає. Виникли підозри, можливо, хлопець подався «в біги». Та врешті його знайшли. Виявляється, він причаївся вдома в одній з кімнат. Проте хлопець знову наполягав, мовляв: до ранкових подій не причетний, а вночі був у своєї дівчини, потім повернувся додому.
Стражі порядку почали хронологічно відпрацьовувати місцеперебування юнака напередодні скоєння злочину. З’ясувалося: звечора хлопця бачили з приятелем у сусідній Нересниці. Попівночі вони «тусувалися» в барах у Ганичах. Крок за кроком, оперативники встановили: у цій справі фігурує ще одна особа – місцевий юнак, якому тієї ночі на вулиці дісталося від згаданих двох зухвальців. Отак поступово почав розмотуватися злочинний клубок. Вийшли міліціонери й на молодого жителя села на прізвисько Фрукт, який мешкає тепер сам, бо батьки на заробітках. Близько третьої години ночі Іван з приятелем навідався в його помешкання. Хлопці були вже п’яненькі, випили ще й тут, якийсь час посиділи й пішли. А згодом подалися на обійстя родички. Коли стали відомі усі ці факти, Іванові було нікуди діватися, і він зізнався у скоєному та назвав спільника…
Хлопець завжди заздрісно поглядав у бік обійстя двоюрідної сестри. Вважав, що родичці дуже поталанило -- її чоловік возить бригади в Росію, грошей має чимало. Коли відзначав з друзями свій приїзд із заробітків, звісно, зі спиртним, поділився своїми роздумами про життя з 17-річним Віталієм, який був у цій компанії. Саме останній і запропонував хлопцеві «обчистити» будинок його двоюрідної сестри. Щоб не залишати слідів, Віталій повинен був забезпечити дві пари рукавиць, взяти куртку з капюшоном. Іван же для залякування мав запастися стартовим пістолетом, вельми схожим на бойовий, та маскою для себе. Придумали легенду про ображених жителів Солотвина Увечері, мабуть для більшої впевненості, Іван випив майже пляшку вина. Зустрівшись з молодшим напарником, подалися ще у Нересницю, адже діяти зібралися глибокої ночі. Довго вешталися по Ганичах, потім відвідали Фрукта. Тільки тоді подалися у присілок Берег. Ще якийсь час зачекали. Обстановку в будинку близької родички Іван знав добре, адже бував тут часто. Знав і про те, що на обійсті є собака, правда, на прив’язі.
Після пограбування Іван забрав усю суму ( збиралися поділити її пізніше), пістолет закопав у канаві. Повернувшись додому, євро «вшив» у м’яч і викинув його на горище. З тим й ліг спати. А зранку прийшли родичі, відтак і міліція…
Збройний напад на оселю депутата Закарпатської облради
Листопад приніс закарпатським міліціонерам ще один «кримінальний сюрприз». На оселю депутата Закарпатської обласної ради Василя Ковача в селі Барвінок Ужгородського району було скоєно розбійний напад.
Правоохоронцям довелося виконати справді титанічну роботу, щоб за лічені години не тільки вийти на слід озброєних до зубів злочинців, але й знешкодити їх. Адже оперативники добре розуміли, що мають справу з добре організованою та численною бандою. Ватажок злочинної групи, 53-річний житель Мукачева Олександр, у 1997 році, як стало відомо, був організатором розбійного нападу та подвійного вбивства молодого хлопця та його бабусі в Іршаві. Після скоєння цього злочину він тривалий час відбував покарання у місцях не вельми віддалених. Вийшовши на волю, мукачівець і далі продовжував активно займатися злочинною діяльністю. Якийсь час міліціонерам не вдавалося довести цьому типу скоєння злочинів, однак він таки попався на гарячому. Олександр, зокрема, багато консультував інших злочинців, вчив їх методам скоєння крадіжок, розбійних нападів. Інші затримані теж раніше судимі за розбійні напади, бандитизм. Серед них і 28-річний житель Дніпропетровщини та ще декілька мукачівців. Ця злочинна група будь-який момент була готова до скоєння вбивств, якщо не пішло би щось за їхнім планом. Тож можна сказати, що потерпілому депутатові того ранку справді пощастило. Найменша осічка, і зловмисники могли позбавити свою жертву життя. Адже мали при собі пістолети та бити.
Ці бандити, як виявилося, мають навики й оперативної роботи. Знаючи, що за ними могли слідкувати правоохоронці, постійно себе перевіряли, нікого з чужих близько не допускали і вели замкнений спосіб життя, ретельно конспіруючись.
Напад на будинок депутата грабіжники скоїли перед шостою ранку. Забрали з сейфу всі гроші та золоті вироби. Намагалися втекти на викраденому у потерпілого автомобілі «Лексус», але далеко на ньому поїхати не змогли. Відігнавши іномарку на двісті метрів, зупинилися, оскільки спрацював секретний захисний пристрій, і вони змушені були залишити автомобіль.
Після скоєного розбою працівники карного розшуку повністю «вели» нападників. Через годину вони вже були в Мукачеві. Зловмисники, вимкнувши світло, забарикадувалися в помешканні ватажка групи і намагалися знищити речові докази, розуміючи, що потрапили у пастку. Для затримання небезпечних злочинців були задіяні бійці спецпідрозділу «Беркут». Незважаючи на те, що зухвальці чинили опір, все ж правоохоронцям таки вдалося їх скрутити. У квартирі вилучили речові докази: золоті вироби, гроші, які належали потерпілому депутату, а також бойові пістолети «Наган» та “Форт”, два газові пістолети, спеціальний пристрій для стрільби у вигляді авторучки, боєприпаси, бити, маски, рукавиці тощо. Схоже на те, що в майбутньому ці люди готувалися до скоєння інших нападів. Тут же ж знешкодили і таку собі підпільну нарколабораторію. Всі особи заарештовані.
