Як сприймають закарпатців жителі інших регіонів України і як – ми їх?
Столична газета «Коментарі» вирішила з’ясувати, якими бачать жителі областей України своїх земляків з інших регіонів країни – продемонструвати таке собі загальне стереотипне уявлення один про одного. Як стверджує видання, заради цього співробітники «Коментарів» опитали близько 600 експертів у сфері політики, культури, міжрегіональних стосунків із 30 українських міст. Результати вийшли десь правдивими, десь кумедними, десь вони спонукають до суперечки. Та в будь-якому випадку – вартими уваги.
Лише варто наперед наголосити, що в Інтернеті даний список стереотипів уже викликав чималий шквал обурених (переважно) відгуків. Можливо тому, що кожен хоче бачити свою малу батьківщину кращою, аніж вона виглядає насправді, а може й тому, що оцінки дійсно суб’єктивні. У будь-якому випадку – судити вам.
Отже, якщо вірити «Коментарям», кияни сприймають закарпатців як сепаратистів-русинів, які, тим не менше, намагаються на жителях столиці заробити, продаючи їм свої коньяки та вина, та ще й приїжджаючи до Києва цілими бригадами заробітчан. У дніпропетровців усе лаконічніше. Для них ми – контрабандисти.
Донеччани з подивом виявляють, що жителі найзахіднішої точки держави, виявляється, не бандерівці, а якісь русини. Натомість, одесити стверджують, що ми близькі їм за натурою, бо теж любимо жарти – от, мовляв, самі себе обізвали «русинами» і «тащимося» з цього.
Мало що знають про наш край і запорожці – кажуть, що говоримо з кумедним акцентом. Харків’яни теж проявляють лаконічність: закарпатці – це цигани. А от для черкащан наша область узагалі нічим не відрізняється від Чернівецької та Івано-Франківської. По-перше, на їхню думку, в цих трьох регіонах вирубують ліс, по-друге – сюди можна приїхати на зимовий відпочинок.
Найбільше про нас відомо сусідам-львів’янам. У них Закарпаття асоціюється з горами, сиром, вином, туристами. А очолюють край, на їхню думку, контрабандисти... Найбільш ревниво, схоже, до Закарпаття ставляться кримчани. В їхніх очах ми «поганий коньяк, погане вино і взагалі, що це таке – Закарпаття?» Словом, явно бояться, що за кількістю відпочиваючих втратять перевагу...
Не менш цікаво, як за версією «Коментарів» закарпатці сприймають своїх земляків з інших регіонів. У цілому (висловлюю власну думку) настільки спрощено, що аж неприємно. Хочеться ж вірити, що у наших земляків більше знань про Україну.
Тим не менше, за версією газети, до львів’ян ми ставимося як до людей, які шанують Бандеру і п’ють розчинну каву. Франківчани і тернопільчани розмовляють із дивакуватим акцентом. Чернівці – це місце, де на базарі можна купити килими. Далі – ще лаконічніше. Луцьк та Рівне – це болота, Житомир – ЧАЕС, Хмельницький і Вінниця – ковбаси, Чернігів – глушина, Полтава – буряки, Дніпропетровськ – Кучма, Суми – батьківщина Ющенка.
Про Київську, Кіровоградську та Черкаську області наші земляки знають насамперед те, що там говорять на суржику. Щодо Одеси, то до неї ставлення геть погане: мало того, що як місто, так і море брудні, та ще й кави взагалі не п’ють. Харків – це, на думку краян, юридична академія і танки, Донецьк із Луганськом – великі земельні площі, які ніяк не можуть облаштувати.
На Запоріжжі, схоже, й немає що облаштовувати, бо там усе загазовано. Миколаїв та Херсон у наших очах асоціюються з помідорами та кетчупом однієї загальновідомої марки. Ну, а до Кримського півострова закарпатці ставляться, схоже, дещо співчутливо. Там живуть татари, є ЮБК, а люди живуть у дуже маленьких хатах.
Що ж до Києва, то столиця є столиця. В ньому, вважають закарпатці, можна вирішити будь-які питання. До того ж не забувають, що там часовий пояс випереджає місцевий на годину. Та найкращими українцями (на нашу ж думку) є самі закарпатці – в цьому регіоні живуть найбільш працьовиті господарі, до того ж і гори Карпати тут кращі, ніж Львівські.
Такі стереотипи. Не сумніваюся, що викличуть вони суперечливі враження і безумовно стануть приводами для численних дискусій. Проте спроба гідна поваги. І, можливо, вона підштовхне до бажання пізнати земляків з інших регіонів нашої України глибше...