в Ужгороді

МихайлоРац, 39 років, щоранку виїжджає возом із циганського мікрорайону Радванка в Ужгороді. Щоб прогодувати безробітну дружину Анжелу, 35 років, і двох малих дітей, він скуповує старі батареї.

— Покупаєм радіатори! — кричить під вікнами хрущовки Михайло. — За ребро — 25 копійок!

Зібрані за день батареї Рац відвозить додому. Двічі на тиждень вантажить брухт на віз і їде до приватного пункту прийому металів. За кілограм чавуну отримує 30 коп.

— Ніхто не хоче брати цигана на роботу, — нарікає чоловік. — Мусимо так заробляти! За тиждень маю 100–200 гривень. Виручку ділю порівну між шваграми та племінниками, які допомагають вантажити воза.

Одна секція батареї важить 10 кг.