Спекотними літніми днями зростає небезпека підчепити кишкові інфекції.
Традиційно загострюється епідемічна ситуація щодо кишкових інфекцій та харчових отруєнь. До них належать такі небезпечні захворювання, як черевний тиф, дизентерія, харчові токсикоінфекції, сальмонельоз, ботулізм, гастроентероколіти. А починається все із підвищення температури тіла, проносу, блювання…
Аналіз динаміки захворюваності гострими кишковими інфекціями в Ужгороді за останні роки має тенденцію до зростання: 2009 р. – 126,3 випадків на 100 тис. населення; 2010 –163,7; 2011 – 244,9, 2012 – 251,6. Це пов’язано із збільшенням звернень до лікарів, люди почали розуміти, що самолікування може призвести до ускладнень. Про це розповіла «Новинам Закарпаття» головний спеціаліст Ужгородського міськрайонного управління головного управління Держсанепідслужби у Закарпатській області Людмила Пономарьова, розповідає Оксана Штефаньо, газети "Новини Закарпаття".
Вона зазначає, що покращилась діагностика гострих кишкових інфекцій, рівень яких, до речі, за 4 місяці цього року порівняно з аналогічним періодом минулого знизився в 1,4 раза (із 113,17 на 100 тис. до 78,2). Лікар зазначає, що вже традиційно з настанням літа захворюваність на гострі кишкові інфекції зростає, особливо коли починається сезон ранніх овочів та фруктів. Натомість начальник головного управління Держсанепідслужби у Закарпатській області Володимир Маркович констатує, що вже з квітня територіальні відділення ДУ «Закарпатській обласний лабораторний центр Державної санепідслужби України» та його лабораторія в Ужгороді досліджували на визначення показників безпеки зразки капусти, помідорів, огірків, редиски, картоплі, петрушки, кабачків, кропу, буряку, полуниці, черешні. На вміст нітратів було досліджено 124 зразки. Результати відповідали гігієнічним показникам, тобто в жодному випадку вміст нітратів не перевищував максимально допустимого рівня.
Людмила Пономарьова наводить дані: в місті з початку року зареєстровано 19 випадків захворювань на сальмонельоз та 5 випадків шигельозу (дизентерії). Всі вони пов’язані із порушенням елементарних санітарно-гігієнічних правил у побуті: вживання продуктів без термічної обробки, придбаних на стихійних ринках (кисломолочні продукти, молоко, яйця), а також недотримання вимог при зберіганні та приготуванні продуктів.
Кишкові інфекції виникають внаслідок вживання інфікованих харчових продуктів або води, які проникають в організм людини через брудні руки, продукти харчування. Вони мають характерну літньо-осінню сезонність. Це пов’язано з активізацією шляхів передачі інфекції, зі сприятливими умовами для зберігання і розмноження збудників у зовнішньому середовищі, зі змінами в організмі людини, які відбуваються у літньо-осінній період, а саме: зниження його реактивності під впливом сонячного випромінювання, відпочинок у природних умовах, зниження кислотності шлункового соку.
Збудники кишкових інфекцій передаються за допомогою фекально-орального механізму, харчовими, водними, контактно-побутовими шляхами. Факторами передачі є м’ясо, яйця, вода, кухонний інвентар, руки, мухи. Джерелом інфекції може бути хвора людина з клінічними проявами інфекції або здоровий носій. Носії становлять епідеміологічну небезпеку, оскільки вони ведуть активний спосіб життя, при цьому контактують зі здоровими людьми, займаються готуванням страв, будучи хворими, працюють на об’єктах громадського харчування, на підприємствах, що займаються виготовленням продуктів харчування. Тому в СЕС кажуть, що перевіряють і працівників сфери харчування.
Що цікаво, наявність збудників, їх розмноження в продуктах харчування не впливає на їх смакові якості. Інфіковані продукти на смак і вигляд не відрізняються від безпечних та якісних. Час від зараження до перших клінічних проявів захворювання триває від декількох годин до двох-трьох діб.
Щодо грибів, то з початку року не зафіксовано отруєнь. Минулоріч було 2 випадки, коли закарпатці постраждали від вживання неїстівних грибів. Проте до летальних наслідків це не призвело.
Людмила Пономарьова каже, що уникнути неприємностей влітку допоможе дотримання елементарних правил безпеки. Радить не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб, також не купувати м’ясо-молочні та м’ясні вироби на ринках.
Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо). Краще використовувати воду питну бутильовану або з централізованих джерел водопостачання.
Не споживати продукти та напої з простроченим терміном зберігання, а також при найменшій підозрі щодо їх недоброї якості. При купівлі харчових продуктів та напоїв обов`язково звертати увагу на терміни та умови зберігання продуктів харчування. Зберігати їх тільки у спосіб, зазначений на упаковці та у встановлений термін. При купівлі будь-якого харчового продукту в торговельній мережі вимагайте у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку реалізованої продукції. Не вживати в їжу незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини. Овочі, фрукти та ягоди перед споживанням необхідно добре промити питною водою або ж обдати окропом (для споживання дітьми).
Під час подорожі не рекомендовано брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні). Краще не готувати в горах багатокомпонентні страви, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м`ясні салати тощо). Приготовлені страви бажано споживати відразу, а у випадку їх повторного вживання вони мають бути піддані повторній термічній обробці. Зберігання виготовленої страви без холоду не має перевищувати 2 години.
За перших ознак кишкового захворювання терміново зверніться до найближчої лікарні. Не рекомендовано займатися самолікуванням. Під час групового відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу. При тяжкому стані хворого негайно викликати швидку допомогу.
Влітку дуже важливо перед приготуванням їжі та перед її вживанням обов`язково мити руки з милом. Обов`язково це слід робити і після відвідування туалетів. Батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни. Щодо дітей молодшої вікової групи — батькам необхідно ретельно стежити за тим, щоб дитина не споживала незнайомі ягоди та інші продукти невизначеного походження.
