бо лікування сухот тривале і дороге
Щоб вилікувати хворого з мутованою формою треба більше тисячі доларів щомісяця. А якщо такого недужого не ізолювати, щороку він може заразити щонайменше 20 людей. І саме тому в Україні зараз говорять про перенесення туберкульозних диспансерів за межі населених пунктів. Проте, наприклад, у Закарпатті, жоден з таких закладів виселити за межі міст так і не вдалося.
За цією металевою загорожею-обласний протитуберкульозний диспансер .Від житлових будинків його відділяє тільки дорога і ось такі купи сміття. З таким неприємним сусідством змушені роками мириться не тільки ужгородці, а й жителі усіх райцентрів області.
Щодня фтизіатри діагностують два-три випадки сухот. Третина усіх пацієнтів - приречені. Адже дедалі більше хворих, заражених мутованими збудниками. Звичному лікуванню, методи якого розробили ще 40 років тому, вони не піддаються, і тому вкрай небезпечні. Єдиний вихід - ізоляція таких людей у закритому центрі, за межами міста. Та районні громади категорично проти будівництва. З таким невіглаством лікарі борються вже не перший рік.
Що сусідство з хворими на відкритий туберкульоз для городян комфортне, вже вирішили на Берегівщині й Ужгородщині, заміські ділянки надавати відмовились. Тим часом, від добровільного лікування в звичайних тубдиспансерах щороку ухиляється 10% потенційно небезпечних носіїв сухот. Кожен за цей час інфікує до 20 осіб. Хворого можуть примусово привезти до лікарні, але тримати там не мають права.
А для цього потрібні ще й нові закони і чимала просвітницька робота. Бо ж більшість хворих з категорії асоціальних, і лікарні обминають десятою дорогою. Чимало серед них і ромів, які часто мігрують, розносячи сухоти. Цей чоловік один із небагатьох відповідальних пацієнтів. На лікарняному він уже два місяці. Попереду ще стільки ж.
Фахівці підрахували, атаку сухот щодня відбиває 80% українців. Завдяки генам та імунітету, який невпинно втрачають через стреси і неповноцінне харчування. Тож лікарі дедалі частіше окрім ліків, приписують хворим на сухоти спокій і добробут. От тільки де їх узяти, ніхто не каже.
