Пропонуємо переглянути анімацію з старих світлин «Зеленого ринку» 1971 року та послухати колоритну озвучку спогадів мукачівців.

Туризмознавець Максим Адаменко створив анімацію з старих світлин «Зеленого ринку» 1971 року та озвучив деякі спогади мукачівців про ринок.

Пропонуємо прочитати спогади про відомий «Зелений ринок» Мукачева і вам. Текст згадок без змін.

«Я пам'ятаю з 1965 ті ряди. Над ними були такі маленькі прикриття від дощу, вздовж. А на розі Купальна - Габермана був «Малий базар», там продавали курей, качок, кроликів, живність. Може і мало вина, щось такого. У 80-ті ціни на м'ясо були вже 5,50 руб, а раніше суниця 1 руб у сезон, а м'ясо 3-4 руб, субпродукти печінка 0,90 руб. Ми жили, де тепер салон «Міледі», то зовсім поруч.

В основному торгували жінки. Приїжджали з сіл з великими кошарами, які носили на спині. Цікаво, ті великі кошики на лямках, як рюкзак, називали гатікошар. Ішли пішком із навколишніх сіл раненько, аби щось продати. Продавали овочі, фрукти, молочку, курей та інше. Пару чоловіків продавали вудиці, дешеві укліяшки, а подуствашки довгі, із трьох секцій коштували 10-15 рублів.

Мама теж казала, що до середини 60-х були ці прилавки з навісами. А десь у другій половині 60-х почали будівництво цієї будівлі. І десь на прикінці 60-х чи початку 70-х цю будівлю, як казала мама, і збудували. Тут на фото навіть ліхтаря ще нема збоку (або ж він просто не потрапив у кадр) перед будівлею центрального ринку.

Годин у 10-11 рибаки вже продавали свіжу рибу, яку наловили в річці Латориця: подуст, голавль. Раніше риби в річці було дуже багато!

Я маленькою приїжджала в гості до хрещеної і завжди на базарі брала їй домашні квіти у вазу.

Овочі і фрукти на ньому продавали жителі сіл із свого керта, а також домашнє молоко, сир, сметану і мʼясо із власного господарства. Базар був на місці теперішнього квіткового базару, а цей критий будувався за кошти міста і району, щоб селяни містянам привозили свіжу продукцію.

А яки смачни шашлики продавалися! Все просила бабку, щоб купила мені іменно от дядьки, бо він все давав мені салатик в добавку.

Пам'ятаю, ще дитиною з бабкою ходили продавати. Бабка з гатижаком за спиною, а я ледва чекала, доки бабка попродасть свій товар, щоб дала мені на морозиво.

Я в школу отримував від батьків 15 коп, на сьогоднішній сендвіч чи канапку хватало.

А всередині продавали бабусі з сіл своє домашнє з городу. Медовики медом торгували. Це було десь в 75-76 році.

А хто пам'ятає яка добра була та солодка газована вода по 3 копійки, що продавав старий єврей перед базаром? І оси літали навкруг нього. Я виросла в центрі міста, по вулиці Пушкіна. Ми діти літом все коло нього крутилися (разом з осами). Він в газовану воду (по 1 коп) добавляв натуральний фруктовий сироп, і стакан солодкої води вже був по 3 коп. Я дуже добре його пам'ятаю, високий такий. Файерштан (він разом з сім'єю жив на вул. Фрунзе). Його дітей здається кликали Роза, Фріда, Бумі. Решта не пам'ятаю. Потім вони виїхали в Ізраїль.

А ще на базарі продавали чорний перець і колготи. Іде жіночка по базару і так голосно: - Колготки, носочки! - І так трохи тихіше, крізь зуби: - Мене беріть! А ще кричали: - Саліка, дріжджі, жувачки!

Якщо я добре помню, то ще був базар де продавали олай, кажеться по вулиці Калініна? Там вчила ня мамка, спочатку треба було на руці зкоштувати, чи не гіркий олай. Файні спогади про наш город, у всякі часи був на рівні! - Ні то було за зеленим базаром, напроти АТБ, зараз там якісь магазини. Там також продавали всяку живність: кури, гуси, кролики, голубів тощо.

Памятаю, продавали дуже смачну домашню олiю, приносили в таких алюмiнiйових десяти лiтрових кантах. Мама завжди казала, що треба купити страбiчьовської олiї. Як давали пробувати, чи негiрка. Вiдкриють ту велику канту, а олiя пахла смачно...

Моя бабка продавала все, що вирощували в городі-саду. Це овочі (морковка, петрушка, кольрабі, помідори, цибулю, фасолю...), фрукти (ягоди-полуниці, яблука, виноград, сливи, груші). Огірки були в сусіда, який збудував в городі багато теплиць. На виторг полуниць ми будинок почали будувати, бо стара хата завалилась від ваги снігу на черепиці даху. А троянди, піонії треба було мати біля хати, щоб видно було, що то своє, а не перекупщика.

Я памятаю, по суботах і неділю, в середині павільйона перший ряд займали любителі зоотоварів. Стояли невеликі акваріуми з різними рибками, клітки з пташками: папужки, канарейки, щогли і багато інших. Мій дідик постійно купляв і тримав папужок і співучих кенорів. І обов'язково мені купляв медові соти загорнуті у прозору бумагу, як конфета.

Торгували живими домашніми курочками. Купили і відразу в кіоску можна було зарізати. Там в кіоску, пам'ятаю, працював смішний еврей, котрий цим займався, лиш не помню скільки коштувало, була маленька.

Я ходила часто на цей пяц добре його помню. На вулиці були столи треба було заплатити і так можно було продавати яблука огірки і так далі.

Моя бабка продавала там цибулину, редиску з огороду, а я їй помагав. То було десь в 1961-1963 роки.

Я там рибу колись продавав, із заді, прямо з багажника. Було насипом до верха карася по 5 грн кіло. Очиридь стояла. Даже її не важив, на око намітував. Усі були довольні клієнти. Так пару разів прїзджавим, не сам правда. А щи ухажував там за дівочков одною, в кафе працювала. Дуже сьме ся любили. Були часи! Це незабутні часи! Дякую, зелений базар!

Так, пам'ятаю, що семки, бабки продавали на тротуарі, з платяних мішочків. 5 коп малий і 10 коп великий погар. Спочатку пройшли рядочком у кожної скоштували, а потім купували. Насипали чоловікам в карман, хто хотів, а так в кульок з газети. А ще ходили слухи, що купляти у бабок це насіння неможна, бо вони в ньому лікують ревматизм! А малі хлопці хапали по жмені і тікали...

Я робила маленьки з газет кульочки і насипала людям семки, коли продавалам з бабусею.

Пам'ятаю, що торгували насінням соняшника. 100 гр. стакан коштував 5 копійок.

Семечками торгувала стара бабка. Вже були по десять копійок 100 грам. Потім перейшли на дерев'яні стакани - вроді великі, а містилося менше - то було по 20 коп. Краще було брати 2 по 10 коп на набережній, біля моста. А ще у неї руки трусилися, поки насипала у паперовій кульок, то ще піціцко висипала».

• зелений ринок
• анімація
• Мукачево
• спогади