У берегівській школі вчаться шість пар близнят

29
0

Учителька 1-В класу ЗОШ № 5 Ольга Василівна Скіра має свої „педагогічні” секрети розпізнавання трьох пар сестричок, які між собою схожі, мов дві краплини води

Про те, що в початкових класах п’ятої міської одинадцятирічки вчаться шість пар близнят, автор цих рядків довідався випадково. Тож коли прийшов робити фотографію, аби описати цей рідкісний факт, дітки, найперше близнята з 1-В класу Наталія й Тетяна Трушевські, Георгіна й Евеліна Ноді, Юліанна з Вікторією Іллейші, в яких за класного керівника Ольга Василівна Скіра, а також Марк із Крістіаном Сойми, Андрій і Віктор Петеньки (3-Б), четвертокласники Вікторія з Христиною Матвієнки хоча й виглядали сором’язливо, але причепурилися. Аж самому не вірилося, що натрапив на таке унікальне явище (чи то ж мені „до рук” потрапила така журналістська знахідка) – стільки близнят у одному  навчальному закладі. Тож неабияк старався і фото гарне зробити, і про дітей цікаво та змістовно написати. Можливо, збережуть на довгу пам’ять газетну вирізку...

Зізнаюся: ця  фотокартка, якій неодмінно висіти на стіні в кожній родині близнят, зокрема, Трушевських, Нодів та Іллейшів, зроблена під час уроку, який проводила класний керівник 1-В класу Ольга Василівна Скіра (вона – у центрі на світлині). Весела, життєрадісна, цікава, допитлива освітянка, яка, без найменшого перебільшення, професію свою обрала за покликанням, каже, що їй випала унікальна нагода вчити аж три пари близнят – саме стільки їх в одному класі! Про щось подібне раніше не гадала-не чула, навіть не знає, чи ще десь в Україні є аналогічні випадки. А якщо і є, то щонайбільше таких фактів може бути три-чотири. Щоправда, за винятком сільської школи у Великій Копані, що на Виноградівщині, де близнятами славиться ледь не кожна друга сім’я. Тут попарно народжуються здавна, адже, за легендою, п’ють незвичайну джерельну воду. А чому ж у Берегові зараз стільки близнюків – невідомо. Зрештою, ще жодному педагогу нашого прикордонного містечка на випадала така нагода – вчити аж шістьох близнят.     
 
– Коли дізналася, що матиму честь навчати аж три пари близнюків, на душі водночас було і лячно, і радісно, – залюбки розповідає про свій клас Ольга Василівна. – Навіть подеколи мучили сумніви, мовляв, чи зумію впоратися? Спершу доскіпливо порозмовляла з батьками, поцікавилася, що це за сім’ї, скільки в них дітей – є вдома старші чи молодші сини-дочки... Виявилося, що всі родини хороші, про  діток  дбають як батько, так і мати. І вже з першого уроку почала придивлятися до дівчаток-сестричок, які виявилися дуже цікавими, веселими, жвавими, а подеколи в чомусь навіть неповторними. Аби не переплутати їх імена, подумки занотовувала відмінності, наприклад, Георгіна має один хвостик, а Евеліні заплітають дві косички. У них чудова каліграфія. Зрештою, всі шестеро гарно вчаться, мають відмінну пам’ять. Юліанна та Вікторія Іллейші – нерозлийвода. Одна з першокласниць – кароока, друга має трохи інший колір очей. Бува, що роздивитися їх колір не встигаю, тож вивчила, приміром, форму брів, міміку. Маю, словом, чисто вчительські секрети, які допомагають мені безпомилково назвати їх за іменами. А з Тетяною й Наталією дуже цікаво втілювали проект „Пізнай себе”, зрештою, він подобається всім однокласникам. 
 
Багато цікавого розказала про свій унікальний клас першачків учителька О. В. Скіра. А ще мовить: якщо викличе до дошки одну з сестричок-близняток, то неодмінно руку  вгору тягне й друга. А посторонній людині розрізнити цих дітлахів – майже нереально. Приміром, якщо в когось із близнючок настрій кепський чи зі здоров’ям, не дай Бог, щось не так, друга також почуває себе вже не настільки комфортно. Одні за одними неодмінно стежать-пильнують, аби щось не забули, всі вони доброзичливі, страшенні добрячки. Хай такими і йдуть по життю! Що ж, недарма вони  близнята, найближчі, найрідніші...
 
Учителька О. В. Скіра щаслива, що є шкільною наставницею аж шістьох близнят. Але до всіх у класі ставлення однакове, за її словами, жоден учень не повинен відчути, що наставник комусь віддає перевагу. Це, по-перше, неетично, а по-друге, непедагогічно, тим паче, коли перед тобою, немов на долоні, за партами – двадцять шість пар різнокольорових оченят. Та це тема вже іншої розмови...

Коментарі

Ще немає коментарів, будьте першим!

Читайте також