Про дикий випадок, що мав місце у Берегові під час вступної кампанії повідомила через газету "Вісник Берегівщини" мати дівчини - Катерина Вегшев.
"Навіть, важко знайти потрібні слова, аби прокоментувати випадок, що стався з нами 4 липня цього року. Почалося все з того, що моя донька вирішила поступати на навчання до Берегівського медичного коледжу, на фельдшерське відділення. З великим хвилюванням та надією несли ми до навчального закладу потрібні документи. Але, як з’ясувалося невдовзі, наші мрії луснули, мов мильна бульбашка...
Заради об’єктивності, хочу зазначити, що моя донька має фізичну ваду: важко користується правою рукою. Попри це, вона цілком самодостатня людина: добре вчиться, будучи членом республіканської параолімпійської команди бере активну участь у різних спортивних змаганнях, посідає призові місця.
Цьогоріч дитина закінчила 9-ий клас, мріяла продовжувати навчання у медичному коледжі. Прийняти від нас документи мала член приймальної комісії Світлана Євгенівна Барчій. Але, побачивши медичну довідку про стан здоров’я доньки із вказаним діагнозом, вона, нітрохи не зважаючи на присутність інших відвідувачів, зверхньо і принизливо заявила, мовляв: “З неї ніколи не буде медичного працівника”. При цьому взяла дитину за хвору руку і високо підняла її догори, немов показуючи іншим. Донька навіть не отримала можливості проявити свої знання на вступних іспитах.
В мені прокинулися почуття ображеної матері, я зайшлася сльозами. Член комісії спробувала було розрадити мене, мовляв, після 11-го класу дівчинка може спробувати свої сили на відділенні фармакології. Ймовірно, при цьому ставила під сумнів мою обізнаність із елементарних питань, бо поцікавилася: чи обізнана я із значенням цього поняття, чи знаю, що значить фармакологія? Донька, цілком розуміючи суть розмови, що велася українською мовою, категорично заявила: і чути не хоче про навчання у такому закладі!
Чого можна очікувати від інших людей, якщо “медичні працівники”, “педагоги” так поводяться з дитиною із фізичними вадами? Цікаво, яку оцінку заслуговує цей викладач з людяності? Мою дитину образили, принизили, зруйнували її мрії. Здається, душевна травма не була б такою великою, якби вона не здала іспитів...
Під час написання цього листа мною керувала не жага помсти. Я всього-навсього хотіла поділитися з іншими своєю біллю, аби вберегти їх та їхніх дітей від подібних прикростей. КАТЕРИНА ВЕГШЕВ."
P.S. Чекаємо офіційної відповіді на цей відкритий лист з боку керівництва Берегівського медичного коледжу.
