Про проблему використаних елементів живлення (батарейок) як окремого, особливо небезпечного виду побутових відходів, закарпатські природоохоронці говорять вже не першій рік. Відомо, що цей вид сміття, хоч і незначний в загальному обсязі непотребу, є чинником потужного забруднення середовища, адже батарейки містять в своєму складі важкі метали, насамперед, кадмій, а також цинк, марганець, нікель тощо.
Потрапляючи в землю, одна використана батарейка може забруднити 20 квадратних метрів ґрунту або з півтонни ґрунтових вод.
Відносно нещодавно проблему почали вирішувати в Ужгороді, там з подачі місцевих екологічних організацій відкрилось кілька пунктів прийому батарейок, які потім відправляються на переробку до Львова на спеціалізоване підприємство. (Див. Закарпатці здаватимуть батарейки на переробку).
Справа ця клопітка і по суті збиткова, відтак, тримається на ентузіазмі небайдужих до стану рідного довкілля. Яких, треба сподіватись, буде більшати й без особливих розрахунків на державу, яка б мала першою долучатись до природоохоронних заходів.
Як інформує путівник Varosh, на початку осені до справи долучились і в Берегові. В одному з дворів багатоквартирних будинків, де з весни 2011 р. діє пілотний майданчик для сортування відходів (окрім контейнерів для змішаного сміття встановлені також окремі для макулатури, скла та пластикових пляшок), встановлено невеличкий контейнер для використаних батарейок. Справу започаткувала місцева Соціально-екологічна організація «Чистий Берег» , яка долучилась до всеукраїнської акції, що проводиться Всеукраїнською Екологічною Лігою (ВЕЛ). ВЕЛ оголосила про операцію «Батарейкам – утилізація!» , в рамках якої установи, що вирішать долучитися до справи, отримають спеціальний контейнер, а тоді самі подбають про те, аби зібрані елементи живлення замість звалища потрапили на утилізацію.
Першим «внеском» до спецконтейнеру стали 7 кілограмів батарейок, зібрані головою організації за кілька років – довелося накопичувати їх, адже знаючи про небезпеку цих відходів, викидати їх у загальний смітник було вже неможливо. Хочеться сподіватись, що й інші мешканці наразі одного двору долучаться до справи, а відтак акцію можна буде поширити на все місто.
