Вже близько року в ботсаду вирощують щавнат сорту Румекс ОК-2. Один із авторів цього сорту доктор сільськогосподарських наук Д. Б. Рахметов люб’язно передав насіння доценту кафедри плодоовочівництва і виноградарства, кандидату біологічних наук Л. Г. Маргітай, яка й привезла щавнат із Києва до УжНУ.
Ця овочева та енергетична культура є гібридом щавлю шпинатного та щавлю тянь-шанського. Сорт Румекс ОК-2 виведено в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка внаслідок гібридизації і багаторічного добору щавлю шпинатного та щавлю тянь-шанського. Щавель шпинатний передав гарну облистненість пагонів і незначну кислотність, щавель тянь-шанський — ранньостиглість і зимостійкість. Щавнат як багаторічна культура характеризується високою екологічною пластичністю, стійкістю до засоленості та кислотності ґрунту, зимо- і морозостійкістю та великою продуктивністю. Він має важливе значення як ультрарання овочева, кормова і біоенергетична рослина. Під час танення снігу (рано весною) ця культура вже починає інтенсивний ріст. Паростки щавнату пробиваються через шар снігу.
Цього року у ботсаду з’явиться ще й енергетична верба — цінна культура, яка також є незамінною для потреб біоенергетики.
Живці енергетичної верби передала з Наукового парку «Ужгородський національний університет» його співробітниця Валентина Кормош. Доцентом кафедри плодоовочівництва і виноградарства Маргітай Л.Г. спільно із студентамиМаргітай В. В., Маргітай Р. В., Мотичкою О. Ю. досліджено вплив регуляторів росту на вкорінення живців енергетичної верби (Salixviminalis082)
При обробці живців ростовою пудрою, яка містила стимулятори росту, сумарна довжина коренів була у 21,1 рази більша, ніж у контролі. Середня довжина коренів також була значно більша в порівнянні з контролем — в 4,1 рази. Середня кількість коренів при обробці ростовою пудрою зростає у 5,1 раза.
Обробка ростовими пудрами також позитивно впливає на розпускання бруньок, збільшуючи кількість бруньок, що розпустилися в 1,2 рази. Сумарна довжина новоутворених пагонів у порівнянні з контролем більша в 1,4 рази.
Результати досліду показали, що дана ростова пудра має високу ефективність. Її використання значно збільшує ефективність та рентабельність розмноження верби живцюванням та її вирощування.
Отже, використання стимуляторів росту повинно стати невід’ємною частиною інтенсивних технологій вирощування енергетичних культур.
У відкритий ґрунт ботанічного саду вкорінені живці планують висадити з приходом тепла.
«Енергетична верба невибаглива до ґрунтових умов, — розповідає Любов Маргітай, доцент кафедри плодоовочівництва та виноградарства. – Цією культурою не обов’язково займати родючі землі, її можна висаджувати в заплавах, на берегах річок. Можна навіть на землях, які затоплюються. Верба швидко набирає біомасу. Тобто це дасть можливість використовувати ті землі, які зараз не використовують, і мати від них прибуток. Крім того, верба буде запобігати ерозії ґрунту, а рослинні рештки не будуть спалювати під час «традиційних» на Закарпатті весняних і осінніх палів, внаслідок яких завдається непоправна шкода ґрунтам, флорі і фауні.
З енергетичних культур виготовляють палети, тобто спеціальні брикети, які потім можна спалювати в котлах для обігріву теплиць, приміщень, будинків. В Інтернеті вже є чималий перелік фірм, які готові купувати палети, проблема в тому, що їх поки не вистачає для продажу, пояснює Любов Маргітай.
Вирощуванням верби наразі займаються у сусідньому Львові. Один живець там коштує 50 коп. Якщо порівняти з саджанцями плодових дерев, вартість яких становить понад 50 гривень, то це значно дешевше. Любов Маргітай переконана у швидких темпах такого виробництва: «Якщо закупити партію таких живців, висадити, то вже через півроку ми одержимо власний посадковий матеріал. Тобто можна нарощувати виробництво, купити спочатку хороший чистосортний матеріал для розмноження, а потім самостійно цим займатися, із застосуванням регуляторів росту».
Відтак, науковці УжНУ першими на Закарпатті зайнялися вирощуванням енергетичних культур. На кафедрі плодоовочівництва та виноградарства впевнені: якщо енергетичними культурами будуть засаджуватися такі землі, які зараз не обробляються, це буде набагато краще, ніж спалювання сухої трави на необроблюваних ділянках. До того ж, це додаткові робочі місця, податки в місцевий бюджет, загалом збереження навколишнього середовища Закарпаття.
