У вирах чорних дір можуть проходити реакції ядерного синтезу, вважають шведські та німецькі фізики-теоретики, які змоделювали поведінку речовини у мікроквазар-парах небесних тіл, що є джерелами сильного рентгенівського випромінювання.
Такі пари складаються з традиційної зірки-донора і партнера-акцептора, яким може бути білий карлик, нейтронна зірка або чорна діра зоряної маси. Речовина, стікаючи з донора, закручується у вир. У диску речовина рухається з прискоренням і через тертя між різними шарами досить сильно розігрівається.
У тих мікроквазарах, де акцептором є чорна діра, температура може досягати сотні мільярдів градусів. Вчені встановили, що в таких умовах можуть відбуватися реакції ядерного синтезу - злиття ядер гелію з утворенням літію-7.
Велика частина утвореного літію безповоротно падає у чорну діру, але його значна частка викидається в навколишній простір разом з релятивістськими струменями (джетами) біля самого кордону чорної діри.
Якщо вири достатньої щільності є хоча б у одного відсотка чорних дір зоряної маси, то утворення літію за таким механізмом може бути значним. За розрахунками фізиків, його кількість може зрівнятись з тим, що було вироблено в перші хвилини великого вибуху.
Деякі теоретики вважають проблему нестачі літію основним контраргументом теорії Великого вибуху, тому роботи, що пояснюють механізми його утворення і знищення, можуть вплинути на основи сучасної космології.
