У туристичному епіцентрі Рахівщини особлива шана до пам’яті преподобного Алексія Карпаторуського. Люди кажуть, що постійно відчувають його покровительство. Особлива церквакаплиця має ім’я закарпатського преподобного. Святиня стоїть обіч траси «МукачевоРогатин» у Ясіня. Тож побачити її може кожен, хто завітає в ці місця проїздом чи надовго.
Служить у каплиці від часу, коли її збудували – 2007 року, отець Іван Лофердюк. 2011 рік для священика особливий – цього літа виповнилося 50 років його пасторства, із яких останні 35 – саме у селищі Ясіня. А до того правив служби у Міжгір’ї, Великому Бичкові, Косівській Поляні. До речі, також у червні отцю виповнилося 75 років. Тож вийшло, що всі 3 круглі життєві дати Івана Лофердюка збіглися. На честь цього урочисту літургію в Ясіня минулого місяця відправили архієпископи Марк та Мефодій.
Сам отець Іван родом із сусідньої з Ясіня Лазещини. Після закінчення ясінянської школи вирішив обрати шлях священика. «До Волинської духовної семінарії вступав 1956 року, – розповідає отець. – То був час, коли церкви закривали. І мене довго переконували обрати для себе інше заняття. Та я таки пішов до семінарії. Це був поклик душі».
Найбільше радий, каже тепер отець Іван, що особисто після 1989 року відкривав у Ясіня закриті доти церкви. За Радянського Союзу в селищі з 7 православних храмів служби вели тільки в одному – Покровському. А ще отець Іван благословив 2 нові духовні споруди – ті, які громада збудувала вже за часів незалежної України.
Однією з них і є дерев’яна каплиця, в якій тепер служить Іван Лофердюк. Її, аби увіковічнити пам’ять Алексія Карпаторуського (Кабанюка), звели з ініціативи та з допомогою братів Едуарда та Антона Зелінських. До слова, преподобний Алексій був їхнім родичем. Нині, каже Едуард Зелінський, селищний голова Ясіня, місцеві започатковують традицію – пірнати в ополонку Чорної Тиси і святити там воду. Це робитимуть саме біля церкви-каплиці Алексія Карпаторуського.
«Ми відчуваємо Божу Благодать і ту ласку, яку наш сповідник преподобний Алексій приніс на Закарпаття, – каже отець Іван. – Він відродив православ’я, його благодать тут нас надихає, додає сили, мужності й витривалості в наших життєвих проблемах». До речі, каплицю на честь преподобного збудували в Ясіня неподалік того місця, де колись стояла церква – в ній свого часу служив сам Алексій Кабалюк. Та ця святиня, каже наш співрозмовник, згоріла під час Другої світової. Нині вже й не відомо, через що саме виникла пожежа. Не виключено, що храм підпалили угорські вояки.
Сам Алексій Карпаторуський народився в Ясіня. Повернувшись із Афону, Кабалюк заходився поширювати православ’я. Зокрема на Хустщині з його допомогою відродився рух до віри – тоді по 300–400 людей приходили приймати хрещення. Алексій Карпаторуський і помер у Хустському краї. Нині мощі преподобного зберігаються в храмі, що в присілку Карпутлаш. Він розміщувався між хустськими селами Ізою та Нанковом. 2001 року митрополит Київський і всієї України Володимир долучив Алексія Карпаторуського до лику святих.
Як бачимо, шанують пам’ять Алексія Кабалюка не лише в місці, де він закінчив свій шлях земний, а й там, де народився. Для цього, власне, у Ясіня й збудували церкву-каплицю. Іконостас для неї, до речі, виготовили грецькі майстри, яких спеціально запросили з Києва. А розмальовувала місцева – рахівська – художниця Василина Зейкан. Вона, до слова, також є родичкою Кабалюка. А сам наш співрозмовник – отець Іван Лофердюк – є племінником президента Гуцульської республіки Степана Клочурака.
Тож Ясіня має ким похвалитися – і політиками, і духовними натхненниками. Добре й те, що є люди, котрі продовжують добрі справи. До речі, син Івана Лофердюка також пішов слідами батька – нині править служби в Покровській церкві. А загалом у Ясіня нині 11 церков – православні, греко- та римо-католицькі. Між громадами, на щастя, панують мир і порозуміння.
