І як у більшості випадків причина ворожнечі – шматок землі. Одна родина привласнила земельну ділянку іншої, поки тої не було вдома, і вже рік господарює на чужій землі. Справа опинилася в суді, проте поки не зрушила з мертвої точки.
Пані Василина розповідає: поки з родиною була на заробітках, сусіди привласнили собі цілий шмат землі. Впродовж року жінка не може забрати від сусідів своє ж, маючи при цьому усі відповідні документи, які засвідчують – що земля таки її, а не сусідова. Каже: куди не зверталася, все марно. За словами постраждалих, сусіди на контакт йти не хочуть, навіть навпаки – лаються, погрожують та застосовують силу. Ворожнеча між сім’ями сусідів розпочалася давно, більше десяти років тому. Проте самовільне захоплення землі стало причиною справжньої війни, яка вже дійшла до суду. Адже за цілий рік не вдалося порозумітися. Відтак родині, що постраждала, не вдалося забрати те, що по праву їй належить. Позовну заяву до Хустського районного суду жінка написала. Уже двічі призначали судові засідання, проте рушити справу з мертвої точки так і не вдалося. Суди переносили, адже сторона відповідача не з’являлася на засідання. Таким чином справу розглянуть вже тільки наступного року – 9-го лютого та чи з’явиться у сусід цього разу – невідомо. А поки доводиться постраждалій біля власної хати обходитись тою землею, яка ще залишилась у її користуванні. Проблему у такому випадку може вирішити тільки суд. Позивачам же залишається тільки сподіватись, що справедливість таки восторжествує і земля зрештою перейде до законних господарів.
М-Студіо
