У четвер, 3 травня 2012 року о 16.00 год. в читальній залі Мукачівської міської центральної бібліотеки ім. О. Духновича (ІІІ поверх) відбудеться творчий вечір відомого закарпатського письменника Василя Густі „У товаристві спогадів і книг”.

 

Густі Василь Петрович народився 21 березня 1951 року в селищі Королево Виноградівського району на Закарпатті, в сім’ї робітника-залізничника. Закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету. Член Національної спілки письменників України (1978), Національної спілки журналістів (2000). Лауреат літературних премій ім. Дмитра Вакарова (1984), Федора Потушняка (1999, 2006, 2008), Зореслава (2010). За творчу працю відзначений почесними грамотами Закарпатської обласної ради, Закарпатської обласної державної адміністрації, Грамотою Верховної Ради України. У 2011 році В. П. Густі удостоєний звання "Заслужений працівник культури України".

 

Працював у редакції Великоберезнянської районної газети корес­пондентом, редактором худож­ньої літератури республікан­ського видавництва "Карпати", в апараті обласної державної адмі­ністрації, обласної ради. На громадських засадах з 1996 по 2001 рік працював відповідальним секретарем, а з 2001 по 2005 рік – головою правління Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників Украї­ни. У 2012 році Василь Петрович знову очолив крайову письменницьку організацію.

 

Автор поетичних збірок "Перон" (1977), "Жадання дороги" (1982), "Обличчя" (1985), "Простеліть мені, мамо, рушник" (1991),  "Пригорщ краплин" (1991), "Калина в інеї" (1991), "Зерно в ріллі" (1996), "Між берегами тиші" (1998), "Тиса камінь обтесала" (2001), "Березове колесо" (2005), "Опрісники" (2006), "Ріка під кригою" (2009), спогади-есеї "Кого я знав, кого люблю" (2007), збірки гумору, сатири, байок "Прибайки з таратайки" (1997), "Подарунок від інвестора" (2005), віршовані п 'єси "Як Рак-неборак Козу ро­зуму навчив" (2000), літературознавчого нарису про поета Карла Копинця "Незвідана стежина думку кличе" (1997), книжки оповідок "Пляшка бургундського" (2003), літературного запису книги Івана Черкуна "Завжди з полем" (1984). Спільно з Василем Попом упорядкував антологію малої закарпатської прози "Сонце над Карпатами", яка вийшла словацькою мовою у м. Кошице (Словаччина, 1985). Упорядкував збірки творів молодих авторів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей "Дзвінке джерело" (1983), "Відлуння" (1985), "Витоки" (1988). В. Густі головний упорядник і автор передмови до антології "Закарпатська поезія ХХ століття" (2003).

 

 До репертуару державного заслуженого Закарпатського на­родного хору ввійшли вокально-хореографічні композиції на його слова — "Шовкова косиця", "Подаруй мені берізку", "Червона калина". Низку його поезій поклали на музику композитори С.Мартон, М.Панченко, В.Теличко, В.Гайдук, М.Попенко, С.Гіга, П.Готвоні, В.Циганин, З.Слободян, П.Матій, І.Піров та ін.

 

В.Густі звертається до різних форм і жанрів поезії, а найважливіше те, що він особливо вимогливий до художнього рівня своїх творів, домагається досконалості форми і глибини проникнення в сутність відображуваного. Завдяки цим якостям його твори мають непересічну мистецьку цінність.

 

Ряд творів поета надруковано у перекладі на російську, угорську, німецьку, словацьку, румунську, киргизьку, осетинську і таджицьку мови. 

• Василь Густі
• зустріч
• письменник