Таку розкіш на Закарпатті побачити майже не можливо. Навіть на рівні Україні немає програми, яка б займалася підготовкою особливих собак.
Та одній закарпатській родині все ж пощастило і завдяки міжнародній співпраці Веста, так звати лабрадора, вже майже півроку живе у Мукачеві.
Нещодавно Весті виповнилося 3 роки. Два з половиною вона проживала в Угорщині , а останні півроку стала повноправним членом родини Морозюк. Гізела, Корнелія та Ганна Морозюк зраділи собаці відразу. З появою собаки в домі виникли і невеликі незручності, та з ними родина впоралась дуже швидко. Проблеми із зором у пані Гізели почалися з самого дитинства. І якщо до 2003 року жінка хоча б щось бачила, то з цього часу остаточно втратила зір.
До хатніх справ і навіть до роботи на комп’ютері пристосуватись ,каже, не проблема, адже все завжди стоїть на своїх місцях, а от на вулиці іноді почуває себе некомфортно. Щодня жінці доводиться добиратися на роботу і додому, але машини, припарковані посеред дороги та відкриті люки додають незручностей. Навіть спеціально підготованій собаці з цими перешкодами впоратись важко. Ще одне, з чим довелося зіткнутись родині, так це постійні здивовані погляди перехожих ,адже така собака на Закарпатті дивина. Оксана Богданець каже: така практика більш поширенена в Європі. А от Весті все одно, в якій країні виконувати свою роботу. Працює чотирилапа помічниця ,до речі, дуже відповідально. Розслабитися дозволяє собі тільки вдома. Улюблені іграшки, смаколики, а наступного дня знову на роботу.
М-Студіо
