Самовільне захоплення території ромами для будівництва житлових будинків у селі Порошково на Перечинщині проблема не нова.
Як повідомив Порошківський сільський голова Юрій Касинець, зараз у населеному пункті проживає 1960 осіб ромської національності. Це найбільша за чисельністю ромська національна меншина в районі. Їх чисельність з кожним роком зростає, і виникає проблема із проживанням, самовільним захопленням чужих земельних ділянок під будівництво. Найпроблемнішим є урочище «Толоки», там зведено понад двадцять таких будинків.
Два роки тому депутати Порошківської сільради навіть звернулися до Президента України, голови Верховної Ради та прем’єр-міністра з проханням втрутитися у ситуацію, яка склалася у селі. Звернутися до керівників держави їх змусило безсилля місцевої влади та правоохоронців.
Мешканці стверджували, що цигани і волохи захопили землі в урочищі "Млинський", і продовжують самозахоплення в урочищах "Вериган" та "Толока". Окрім цього були скарги на те, що цигани і волохи постійно обкрадають місцевих жителів, косять траву на їхніх наділах, випасають там коней, викопують картоплю.
Ще одна біда Порошкова - неконтрольована народжуваність серед ромського та волоського населення. Бо народити дитину в 13 років для дівчат в поселенні на околиці села - звичне явище. Деякі вже у 19 стають багатодітними матусями. В середньому жінки тут народжують по 7-8 дітлахів. Більшість мешкає у жахливих умовах. Не може мови йти і про бодай якесь виховання чи навчання.
Лише одиниці з цих дітей ходять до школи. Батьки аргументують, що мовляв нема у що дитину вдягнути та взути, а зароблених грошей вистачає хіба що на харчі. Хоча їм і регулярно допомагають благодійні організації, такі як асоціація "Емануїл", однак це особливо нічого не змінює (на фото з сайту благодійників).
А соціальні виплати від держави за народження дитини швидко закінчуються. Навіть якщо це 125 тисяч гривень (при народженні третьої дитини). Тому народжують ще і ще. А регулювати народжуваність або якимось чином припинити такий "заробіток" практично неможливо.
На сьогоднішній день Порошково займає лідируючі позиції по народжуваності з поміж інших населених пунктів не лише Закарпаття, а навіть і України. Втім навряд чи можна радіти, коли діти стають для батьків лише засобом заробітку.
Ще одна негативна сторона такого «бейбі-буму» - зростання злочинності на селі. Цього року вже порушувалася проблема самовільних рубок лісу та вивезення його на Перечинський лісохімкобінат, де деревину перетворюють на деревне вугілля. Мешканці села стверджують, що тільки у волоському таборі є близько двох сотень коней, якими впродовж років доправляють із лісу самовільно зрубану деревину. З табору крадений ліс вивозять вантажівками. Як запевняють порошківці, керують цими оборудками колишні працівники правоохоронних органів.
А ще більшість волохів самовільно будують будинки. На сьогодні у сільській раді перебуває 50 заяв від ромів для будівництва, проте депутати рішеннями багатьох сесій відмовляються їх задовольнити. Голова села Юрій Касинець все-таки прийняти рішення на користь ромів, відвести їм земельні ділянки. І таким чином, можливо, уникнути хаотичного, самовільного будівництва. Адже, роми все-одно будуть зводити будинки, а такий спосіб дозволить трохи упорядкувати та на законодавчому рівні вирішити проблему...
Своє бачення вирішення проблеми висловлювали на нараді під керівництвом заступника голови державної адміністрації Івана Погоріляка – місцевий барон Василь Горват, начальник житлово-комунального господарства, головний архітектор району та інші.
Вирішено провести засідання «круглого столу» за участі депутатів сільської ради. А питання виділення земельних ділянок для будівництва винести на розгляд сесії. У середині жовтня цього року вирішили також провести загальні збори з ромським населенням.
