Серед елітних світових вузів опинилися Національний університет ім.Т.Шевченка, Київський політехнічний інститут та Донецький національний університет.
Університет ім.Шевченка - на місці 501+, інші два виші – на місцях 601+, що означає, що вони входять у шосту і відповідно сьому сотню вузів. Точні місця у рейтингу після четвертої сотні QS не визначає.
Такими є результати дослідження, проведеного компанією Quacquarelli Symonds (QS) за 2012 рік. Як відомо, минулого року КПІ та ДНУ теж були у цьому рейтингу.
При визначенні місця у рейтингу, компанія QS враховує репутацію університету (40% оцінки), думку працедавців про випускників (10%), рейтинг цитування наукових праць викладачів (20%), співвідношення кількості студентів і викладачів (20%), співвідношення кількості іноземних студентів до загальної кількості у вузі (5%), і ще 5% компанія виділяє на наявність у вузі міжнародних кафедр.
Першу трійку лідерів цього рейтингу у 2012 році формують Массачусетський технологічний інститут (МІТ), Кембриджський університет, Велика Британія (2 місце), і Гарвардський університет, США (3 місце).
Як відомо, Інститут вищої освіти Шанхайського університету Цзяо Тун у серпні опублікував рейтинг вищих навчальних закладів на 2012 рік. І знову у ньому не знайшлося місця жодному українському університету.
Крім того, за останні 8 років, протягом яких "Times" складає рейтинг Топ-100 світових вузівза рівнем репутації, жоден із українських вишів не потрапив ані в першу, ані навіть у другу сотню найкращих.
Міністр освіти Дмитро Табачник раніше був упійманий на брехні, коли заявив, що національний університет імені Тараса Шевченка потрапив у рейтингу університетів Times .
Компанія Quacquarelli Symonds була заснована у 1990 році, але щорічні рейтинги вишів усього світу вони почали публікувати з 2004 року. Протягом 5 років QS співпрацювала разом із Times Higher Education - британським тижневиком, який спеціалізується виключно на новинах та дослідженнях у сфері вищої освіти.
В той час їх спільний рейтинг носив назву THE-QS World University Rankings.
Втім, з 2010 року ці дві компанії розділилися і відтоді визначають Світовий рейтинг університетів "одноосібно". Відділившись від QS, редактор тижневика Times Higher Education Філ Беті розкритикував методологію, завдяки якій спільники складали рейтинг вишів світу кілька років посіль: "Зрозуміло, що наш рейтинг (THE-QS World University Rankings- ред.) завжди більш прихильно ставився до природничих, ніж до гуманітарних наук", -написав Беті у своїй статті.
Розповідаючи про недоліки рейтингу більш детально, Беті звертається до критеріїв оцінювання. Тут варто зазначити, що найбільшої критики зазнає критерій "академічного опитування", тобто опитування експертів - професури та академіків - стосовно якості того чи іншого університету.
Перш за все, варто зазначити, що цей критерій займає 40% ваги усього оцінювання. Тоді як, скажімо, репутація університету серед роботодавців - всього 10%.
Спосіб оцінювання університетів від THE-QS World University Rankings критикували не лише за це. У 2007 році цей рейтинг висміяв економіст Ендрю Освальд в статті "Нобелю не місце у рейтингу самообману". Науковець зазначив, що в 2007 році 2-ге місце у списку по-братськи розділили два найбільш респектабельних британських університети, а саме: Оксфорд та Кембридж. А от Стендфордський університет США посів скромне дев'ятнадцяте місце.
Автор статті розкритикував подібне ранжування. Його головний аргумент полягав у тому, що "невдаха-Стенфорд" мав за останні 20 років трьох Нобелівських лауреатів серед своїх випускників, тоді як Кембридж - всього одного, а Оксфорд - жодного.
Крім того, THE-QS World University Rankings припускався і технічних помилок. Якщо вірити блогу University Ranking Watch, у період з 2006 по 2007 рік університет Вашингтону у Сент-Луїсі опустився у цьому рейтингу з 48 одразу на 161 місце. Причина доволі проста: складаючи рейтинг, Times Higher Education та Quacquarelli Symonds переплутали його із університетом Вашингтону в Сіетлі.
Через велику кількість недоліків, Times Highly Education вирішив відмовитися від старої системи оцінювання та виробити нову - більш досконалу систему оцінювання спільно з Reuters Thompson.
Тоді як британський тижневик відійшов від цієї методології як від недосконалої, QS продовжує використовувати стару методологію після свого розколу з Times Higher Education. Принаймні, на сайті QS World University Rankings компанії можна побачити, що 40% ваги у рейтингу досі займає академічне опитування, а компанія QS значиться єдиним користувачем цієї методології.
