В структурі відділення швидкої медичної допомоги районної лікарні є чотири виїзні бригади, з них одна лікарська і три фельдшерські та три пункти тимчасового базування бригад в Королеві, Вилку і Чорнотисові, де також працюють фельдшерські бригади. Фактично вони перейшли до нас з першого січня цього року. Це дало змогу покращити забезпечення пунктів тимчасового базування паливо-мастильними матеріалами та медикаментами.

 

У минулі роки вони відносилися та фінансувалися за рахунок коштів лікарських амбулаторій і підпорядковувалися нам тільки у організаційно-методичному забезпеченні в плані звітування та методичних рекомендацій. З 1 лютого вони перейшли на цілодобове чергування. Адже поки що тільки у Королеві бригада працює цілодобово, а в Чорнотисові та Вилку по вихідних днях, у робочі до обіду – амбулаторія, а після обіду – «швидка». Таким чином, з 1 лютого ми матимемо сім повноцінних бригад.

 

Відповідними наказами Міністерства охорони здоров’я передбачено, зокрема, нормативи доїзду «швидкої» до місця виклику – бригада повинна доїжджати до міського населення за 10 хв. і  20 хв. до сільського. Передбачається й кількість бригад (одна на 10 тис. міського і 0.75 – на 10 тис. сільського). Враховуючи, що в нашому районі проживає близько 118 тис. жителів, у нас мало би бути 10 бригад, а не сім, як маємо на даний час. Для бригади «швидкої» профільними є екстрені виклики на будь-які випадки, які стаються на вулиці, у громадських місцях, травми, отруєння і пологи незалежно від місця.

 

Всі інші, пов’язані з раптовими хворобами, відносяться до невідкладної допомоги, якими повинна б займатися служба невідкладної допомоги. Але розмежування вимагає додаткових фінансових витрат. «Швидка» утримується за рахунок коштів з місцевого бюджету, фактично нас фінансує районна лікарня, яка забезпечує і надання стаціонарної допомоги, і швидку медичну допомогу. Вносити якісь корективи непросто, бо все упирається в кошти, які нині дуже скудні.

 

Раніше більшість викликів брала на себе «швидка» Виноградова і, відповідно, час доїзду до населеного пункту затримувався. Приміром, щоб доїхати до віддаленого села з нашими поганими дорогами потрібно витратити 40 хв. Тому дуже було б добре  розташувати ще кілька пунктів тимчасового базування в таких місцях, звідки доїзди ускладнені. Для цього треба збільшити їх кількість. У І кварталі одна бригада буде працювати у Великих Ком’ятах, але поки що за рахунок тих 7 бригад, які в нас є. А ще потрібно б створити пункти тимчасового базування ШМД у Великій Копані та Пийтерфолво. Над даним питанням також працюємо. Хоча фактично показник максимально швидкого прибуття тримаємо на рівні 80%.

 

Йде мова про створення станції швидкої медичної допомоги, як окремої структури. Також стоїть питання про покращення невідкладної медичної допомоги. Для цього потрібно ввести додаткові лікарські бригади (одна бригада має бути на 30 тис. дорослого і на 20 тис. дитячого населення). Крім того, невідкладна медична допомога давала б можливість вирішувати питання відкриття лікарняного листа хворим, які не потребують госпіталізації у вихідні дні, а також видачі довідки про смерть.

 

Медикаментозне забезпечення отримуємо у повному обсязі. Але не всі сільські пункти ШМД  мають необхідні сильнодіючі препарати. Це пов’язано з відсутністю спеціально обладнаних кімнат із сейфами, підключеними до сигналізації. Сподіваємося найближчим часом вирішити цю проблему, завдяки спонсорській підтримці. Гірші справи з апаратурою.

 

Не всі бригади, особливо це стосується фельдшерських, мають кардіографи. Наразі сучасні підходи до реанімації  вимагають, щоб всі бригади були забезпечені дефібриляторами. До прикладу, в країнах Європи використовуються автоматичні дефібрилятори, якими можуть користуватися навчені пересічні громадяни,  поліцейські, вчителі, працівники громадського транспорту.

 

У зв’язку з проведенням Євро-2012 ми отримали новий автомобіль, придбано вакуумні шини та автоматичний дефібрилятор, сучасний ЕКГ апарат, який дає можливість передавати кардіограму через мобільний зв’язок, на всі бригади придбано відсмоктувачі, дихальні мішки, одні носилки-каталку для автомобіля лікарської бригади. Звичайно, було б добре всі автомобілі ними забезпечити, але  вартість їх складає 12-14 тис. грн., тому поки що це зробити проблемно.

 

До Євро-2012 створено єдиний номер екстреної служби «112», що реєструватиме виклики міліції, пожежної служби та швидкої допомоги, який вже починає працювати. Болюче питання в нас радіостанції. Поки що працюємо через мобільні телефони. Але у випадках паводку чи інших екстремальних ситуацій зв’язок часто пропадає. Тому першочерговим залишається забезпечення бригад раціями.

 

До прикладу, ми були у Тячеві, де створено станцію швидкої допомоги, і придбання радіостанцій обійшлося їм в 100 тис. грн. А ще слід врахувати, що необхідно отримати дозволи у відповідних службах на використання радіо простору, що також потребує часу і коштів. Наші сусіди-європейці в технічному плані просунулися далеко вперед. Автомобілі забезпечені необхідною апаратурою, а також ДЖПРС-навігаторами. Тому нам є чому повчитися, що переймати і над чим працювати.

 

На жаль, наші громадяни недостатньо зноють правила виклику швидкої допомоги. У нас панує думка, що «швидка» – це та ж поліклініка, тільки на колесах. Тому викликають бригади, коли заманеться, скажімо, піднялася температура або підвищився тиск, а відповідні таблетки купити забули. Деякі люди просто почуваються самотніми і хочуть поспілкуватися, часто бешкетують діти. Тому дуже важливо знати правила, згідно яких викликається «швидка», і чітко їх дотримуватися.

 

Проблемою для нас є хибні виклики. Ми зверталися до правоохоронних органів, але, на жаль, це не допомогло. Немає впливу й на ромське населення. Вважаю, якби наказували за хибні виклики, їх би не було. Чотири роки тому нами придбано архіватор, який дає змогу фіксувати в аудіо режимі час звернення і номер телефонного апарату, відслідковувати хибні дзвінки, а також контролювати роботу медиків, захищати їх від безпідставних звинувачень. Були випадки, коли нам телефонували, «швидка» їхала, а виклик, виявляється, надійшов з іншого району. Хочу звернутися до мешканців району та міста з проханням серйозно ставитися до нашої роботи і не викликати  «швидку» без необхідності.