Звичайний сусідський конфлікт може перерости у бійню.
У спокійному Виноградові вже кілька тиждень киплять пристрасті навколо будинку по вулиці Шевченка, 22. Це практично самісінький центр міста, поблизу відомого фонтану з дівчиною. Земля тут, мабуть, на вагу золота. Отже, для когось ласий шматочок.
О 5.30 ранку 25 жовтня до приватного будинку на Шевченка, де раніше було кафе "Гелена", зламавши ворота, вдерся екскаватор. Ще мить - і почалась би руйнація та демонтаж будівлі. Таким чином судові виконавці за допомоги міліції виконували рішення суду...
Сьогодні у всіх перипетіях конфлікту розібратися під силу хіба досвідченому юристу. Бо насправді триває він ще з 2008-го року, а справа дійшла аж до Вищого спеціалізованого суду України.
А суть - боротьба за землю, на якій розташована двоповерховий будинок, між двома сусідами – родинами Бучок та Поляк. Цікаво, що розпочалася вона вже після того, як був збудований цей добротний особняк. Нині Микола Поляк вимагає його знесення, бо земля згідно з актом міської ради, належить йому. Власниця колишнього кафе Олена Бучок показує схожі документи, про виділення землі для будівництва по вулиці Шевченка, 22 на її ім’я.
Де правда, хто винен і що робити - невідомо. Адже навіть суд не може прийти до остаточного рішення. Загалом - це правова колізія, яка цілком характерна для вітчизняних реалій, де юридичні питання зазвичай вирішують скоріш за рахунок зв’язків та грошей, аніж законним шляхом.
Але тепер цей сусідський конфлікт буквально за тиждень переріс у серйозне протистояння. Ситуація настільки загострилася, що будь-якої миті здатна вибухнути та перерости у справжню бійню.
Конфліктуючи сторони тепер захищають різні політичні сили. Поляків - місцева "Партія регіонів", а Бучків взяла під опіку "Свобода". За один тиждень навіть миролюбний Виноградів вже встиг поділитися на два табори. І в кожного своя правда.
Бучки - звинувачують місцеву владу у пособництві злочину і незаконній спробі руйнації будівлі, де мешкає сім’я з двома діточками. Поляки - кажуть, що "свободівці" скоїли акт вандалізму на кладовищі, де поховані їхні родичі.
"Після того як до нас вночі завітала міліція з виконавцями і повикидали речі на подвір’я, ми мусили шукати захисту", - каже Олена Бучок. Захист з’явився у вигляді активістів ВО "Свобода".
"Нам не залишалося нічого іншого, як відкрити тут приймальню народного депутата Валерія Чернякова", - каже помічник нардепа та голова виноградівської "Свободи" Володимир Палінкаш. Але і цей прийом здається не спрацював - будівлю і далі погрожували демонтувати.
Сьогодні вночі тут знову очікували приїзду виконавців з групою "Беркута", які мали примусово виселити мешканців з дітьми на вулицю. "Свобода" в свою чергу мобілізувала всі свої сили - кажуть, що в будинку ночувало з чотири десятки чоловік з усієї області, готові дати відсіч.
"Ми захищатимемо цю угорську родину всіма засобами, - каже Палінкаш. - Якщо буде потрібно і далі продовжимо оборону".
Олена Бучок розповіла, що вчора спеціально їздила на прийом до народного депутата від Закарпаття Іштвана Гайдоша у Берегово, який обіцяв захищати права угорської громади. "Привезла всі папери, матеріали справи, просила допомогти, він пообіцяв розібратися..." Іншому нардепу від Партії регіонів, місцевому Івану Бушку родина не вірить - вважає, що він також причетний до конфлікту і має вплив на прокуратуру, суд і виконавчу службу.
Чим завершиться ця катавасія нікому невідомо. Але враховуючи всі обставини конфлікту, що лише набирає обертів з кожним днем, він потребує негайного вирішення. При чому мирним шляхом. Але, оскільки на це не здатне вирішити навіть обласне керівництво (листа з проханням розібратися "зважено і по державницькі" було направлено в тому числі й закарпатському "губернатору" Олександру Ледиді), відповідно залишається розраховувати лише на вищі інстанції.
"Ми вимагаємо, аби у Виноградів приїхала спеціальна комісія Верховної Ради і нарешті припинила це знущання над нашою родиною", - каже власник будинку Юрій Бучок. Відповідні документи також направлено і до Європейського Суду з прав людини.
Однозначно, конфліктна ситуація у Виноградові – ще одне свідчення того, що влада на Закарпатті нині не здатна впоратися з жодною проблемою. Навіть часом дрібниці через бездіяльність, безграмотність та бездарність керівництва області переростають у резонансні. Лише за останній час таких було достатньо, варто згадати лише протести проти "реконструкції" Народної площі та "дитячий бунт" через скасування осінніх шкільних канікул.
Любомир Адиделло
