Незадовго до сезону весіль (а він настане вже за два тижні) у центрі Виноградова відбулося красиве й видовищне дійство – упродовж години закарпатські красуні (Хустського, Іршавського, Виноградівського, Берегівського районів) демонстрували білосніжні весільні вбрання, автором і дизайнером яких є Ілдіка Пігор із села Фанчиково.
На Виноградівщині та й Закарпатті загалом це ім’я добре відоме тим, хто працює у сфері весільного одягу та аксесуарів. Звісно, знають Ілдіку й молоді сім’ї та їхні батьки, які приїздили до майстрині з різних куточків області, щоб придбати весільну сукню.
Врешті весільні сукні, бальні плаття від Ілдіки були представлені на важливих форумах, фестивалях, а у 2010 році на ужгородському параді наречених перемогла сукня саме від Ілдіки Пігор.
Пригадується, демонстрація весільного вбрання під час відкриття салону у Виноградові стала справжнім театралізованим святом. Як виявилося, весь сценарій, хореографію, «кадровий підбір» і підготовку моделей здійснила знову-таки Ілдіка Пігор. Як кажуть, хто талановитий, той талановитий у всьому.
Пані Ілдіко, з чого починався ваш салон? Коли й чому прийшло рішення зайнятися цією красивою справою?
— Починала з п’яти весільних нарядів, які я перший раз привезла для продажу з Угорщини. Просто настав такий момент, коли я відчула – це моє і я буду цим займатися. Коли до мене почали приходити перші замовники, вибирати плаття, то виникла потреба щось підшити, десь підшукати аксесуари. Довелося підбирати плаття не навмання, а вивчаючи смаки, варіанти, які пропонуються в каталогах. Стало зрозуміло, що салон має бути не просто місцем продажу суконь, а місцем, де дівчина обов’язково знайде для себе те, що вона хоче. Адже все-таки йдеться про виняткову в житті подію. Так почав працювати салон «Ілдіка» у селі Фанчиково 10 років тому. Це вже не просто магазин, а дизайнерське ательє.
Ваш салон у Фанчикові відомий на всю область. Наскільки цьому посприяла перемога вашого весільного плаття на «Параді наречених»?
— Цей фест посприяв у першу чергу власній самооцінці. Адже я там не мала ніяких «блатів» і просто вирішила спробувати взяти участь. Говорили, що на «Параді» усе вже давно розподілено, що випадковим учасникам на тому конкурсі нічого не світить. Тому, коли моє плаття оголосили найкращим, то був справжній приємний шок. Ця подія збільшила інтерес до нашого салону, але як завжди основною рекламою є хороша репутація, розповіді тих, хто вже купляв у нас відповідний виріб...
Чи змінилися смаки покупців за останнє десятиріччя?
— Так. Покупці стали набагато вимогливішими. Якщо 10 років тому 5—6 зразків було достатньо для того, щоб дівчина вибрала потрібну сукню, то тепер, коли різних нарядів є у десятки разів більше, наречені все одно хотіли б ще ширший асортимент. Тому зараз працювати у сфері весільних послуг набагато складніше, тим більше у Виноградові, де є 7 а може й більше салонів для наречених.
Хто зазвичай купляє плаття – сама наречена, батьки, наречений?
— Давніша традиція забороняла, щоб наречений бачив свою майбутню дружину у весільному платті до самого вінчання. А зараз все частіше хлопець з дівчиною приходять разом і обирають плаття спільно.
Чи прислухаються до ваших порад?
— Майже завжди дівчата потребують поради від мене і я намагаюся обережно щось підказати. Як би воно було краще й зручніше. Адже якщо обирати сукню, то головне у ній правильно підібраний корсет – щоб молодій було в сукні зручно, тому що у цьому платті доведеться бути весь день. З іншого боку, дівчина теж попередньо приглядалася до весільної моди, до новинок, має своє бачення, а разом ми приходимо до певного рішення.
