7 серпня з ініціативи Міністра надзвичайних ситуацій України Віктора Балоги відбулось позачергове засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Причиною позачерговості є занепокоєння Міністра МНС, у зв’язку з подіями, які відбулись у місті Кримськ Краснодарського краю Росії. Там, внаслідок повені загинула 171 особа, більше 18 тисяч людей втратили майно, повністю знищені 400 дворогосподарств.
Для недопущення подібних випадків в Україні Віктором Балогою було вирішено проаналізувати причини, що можуть призвести до таких катастрофічних наслідків та вжити дієвих заходів для ефективної боротьби з можливою водною стихією.
Проходило дане засідання у Територіального управління МНС у Закарпатській області у вигляді відеоконференції. В даному заході взяли участь начальник ТУ МНС у Закарпатській області Антон Зелінський, заступник начальника ТУ МНС Богдан Ількович, начальник управління НС та СЗН Закарпатської облдержадміністрації Сергій Карпеченко, заступник начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Єдуард Барчій, директор ДП "Об’єднаної дирекції будівництва водогосподарських об'єктів Закарпатської області" Ростислав Федів, заступник технічного директора ПАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" Валерій Хохлов та керівники Закарпатської філії ПАТ "Укртелеком" Сергій Єрмоленко та Олексій Крупкін.
Для Закарпатської області дане засідання є дуже важливим, оскільки наш край належить до одного з найбільш паводконебезпечних регіонів держави. Формування повеней на гірських річках відбувається 3–8 разів на рік, що спричинює затоплення територій населених пунктів, виробничих об’єктів і завдає суттєвих збитків економіці.
Загалом згідно з переліком потенційно небезпечних об’єктів на території Закарпаття знаходиться 48 гідротехнічних споруд. До прикладу, при проходженні паводків у Хустському районі площа можливого затоплення Теребле-Рікською ГЕС складає 6000 га. У зоні можливого затоплення знаходиться і 11 населених пунктів, де проживає близько 35 тисяч людей.
Серед проблем є те, що жодна з ГЕС області не обладнана системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.
Аналізуючи стан системи централізованого оповіщення населення Закарпатської області слід зауважити зниження її технічної готовності. Строки експлуатації діючої системи оповіщення вичерпали встановлений ресурс та є морально застарілими адже експлуатується вона з 70-х років. Через новітні цифрові технології також виникає проблема із сполученням їх з аналоговими системами апаратури Внаслідок зазначеного система централізованого оповіщення населення області неспроможна в повному об’ємі забезпечити оповіщення населення, а тому потребує модернізації.
Загальна кількість задіяних в оповіщенні населення гучномовців (52 од.) не дозволяє в повному об’ємі забезпечити доведення сигналів цивільної оборони в місцях масового скупчення населення області. Ще одним недоліком який суттєво впливає на ступінь готовності існуючої системи оповіщення є заборгованість за технічно-експлуатаційне обслуговування обладнання перед Закарпатською філією ПАТ «Укртелеком» місцевих органів виконавчої влади.
Учасники засідання прийняли ряд дієвих рішень які необхідні для приведення системи оповіщення у відповідність до сучасних європейських вимог. Реалізація цих вимог у подальшому дозволить застосовувати новітні технології для покращення роботи існуючої системи оповіщення. Результатом даної зустрічі стане створення ініціативної групи, яка в подальшому розробить нову концепцію побудови загальнодержавної та регіональних систем оповіщення населення сучасного европейського взірця. Висновки та пропозиції щодо поліпшення роботи існуючої ситеми оповіщення населення будуть запропоновані на розгляд Кабінету Міністрів України.
