У Вербовці та Чорному Потоці ранні огірки вирощують майже всі.
Для селян – це основне джерело поповнення сімейного бюджету. Аби подивитися, як ґаздують у теплицях мешканці цих населених пунктів, ми завітали до кількох господарів. Спочатку зайшли на філіжанку кави до подружжя Ольги і Федора Сидорів у Вербовці. Огірки вони вирощують третій рік, досвід порівняно невеликий, але технологією догляду рослин з ними залюбки діляться сусіди, родичі, а також продавці сільського магазину «Господарник».
– Раніше ми вирощували овочі лише для власного вжитку – всього потрохи: помідорів, картоплі, огірків, квасолі… Та оскільки працевлаштуватися ніде, а жити якось треба, визріла ідея вирощувати овочі для реалізації. Які саме, не вагалися, адже у нас у селі всі займаються огірками, – розповідає пані Ольга. – Маємо дві теплиці, одну опалюємо, тож там вже дозрів ранній урожай, а в іншу висадили пізні огірки. Насінини по одну викладали у пластикові стаканчики ще 13 лютого, а напередодні 8 березня розсаду висадили в грунт. Звичайно, труду ця справа потребує чимало. Бо у люті зимові морози доводилося цілу ніч підкладати дрова у «буржуйку», обігріваючи теплицю. Перший урожай зібрали 15 квітня.
Так само і минулого року ми мали огірки від середини квітня до пізньої осені. Для нашого ґрунту найбільше підходить сорт «Маестоза», тому лише його і висаджуємо. Оскільки ця рослина любить вологу, встановили крапельний полив. Для того, аби щось отримати, спочатку треба вкласти. Для гарного врожаю обов’язково використовуємо мінеральні добрива та засоби захисту рослин від хвороб та шкідників. Проблем із реалізацією нема, бо селом їздять оптовики на мікроавтобусах і все забирають.
Степан Бенце із Чорного Потоку має солідніший досвід, бо вирощує огірки вже майже 17 років. Того дня він якраз завантажував повні мішки огірків у мікроавтобус оптового покупця, який завжди забирає у нього урожай.
– Спочатку ми вирощували огірки у відкритому ґрунті, згодом зробили дерев’яну теплицю, зараз маємо їх кілька, вирощуємо 10 тисяч стебел огірків сорту «Сізгармонія», – ділиться власним досвідом чоловік. – Третій рік поспіль висіваємо огірки 24 лютого, а через дев’ять тижнів вже збираємо перший урожай. Останні огірки минулого року зривали у кінці вересня, а ті, що висаджував пізніше, так би мовити на другий урожай, рясніли до середини листопада. Були б і довше, та коли похолодало, коштували дешево і невигідно було опалювати теплицю. Та для того, аби мати ранні овочі, необхідно опалювати дровами – встановили котел, який забезпечує вентиляційне повітряне опалення, потужність котла вираховуємо за площею теплиці. Врожай збираємо через кожні два-три дні по одну-півтора тонни щоразу.
Перший урожай здавали оптом вдома по 20 гривень, зараз – по 9 за кілограм. Звичайно, на базарі можна реалізувати за вищою ціною, та овочі потребують постійного догляду і дбайливих рук, тому їхати у місто на ринок торгувати я просто не маю часу. У порівнянні з минулими роками ціна наразі непогана. Та й урожай радує зір. Деколи для сівозміни висаджую шпалерні помідори, але перевагу віддаю огірками, оскільки мені легше з ними робити, бо добре знаю технологію їх вирощування.
Із захворюванням фузаріозного в’ялення огірків зіткнувся Іван Матей із Чорного Потоку, який займається овочівництвом вже 15 років. «Це страшне захворювання огірків, вилікувати яке фахівці, на жаль, поки що не знають, – бідкається овочівник. – Я засипав теплицю намулом, переорав і торік там були гарні огірки, а вже цьогоріч знову стебла починають в’янути і з часом повністю гинуть. Минулого року у Пийтерфолво приходили науковці-агрономи із Голландії і взяли зразки ґрунту на аналізи, аби визначити, якими саме бактеріями він уражений і як їх здолати, та поки що результату нема. А от томати у тій теплиці були красиві, та мені легше працювати з огірками. Висаджую їх по 8 тисяч стебел. Ту теплицю, де «панує» фузаріозне в’янення огірків, планую повністю розібрати і засадити картоплею під відкритий грунт».
А от у теплицях Ганни Орос вже дозріли не лише огірки, а й полуниця. «Ми займалися лише вирощуванням огірків, а от торік вирішили одну теплицю засадити полуницею голландських сортів. Шість тисяч саджанців закупили і висадили у серпні. Літо було спекотним, тож частина їх засохла, довелося знов купляти розсаду. Маємо лише голландські сорти трьох видів, одні з яких – пливучі, замовляли із Львова.
Низькорослі ягоди виростають досить великі за діаметром, – розповідає жінка. – Вирощування полуниці нам більше до вподоби, ніж огірків, бо вона вимагає до себе менше уваги, ніж огірки, і значно менше використовуємо лікувальної хімії, та й теплицю опалювати не треба. Перший урожай реалізовували по 45 грн. за кілограм. На наступний рік вже із власних пасемків полуниці плануємо засадити нею ще одну теплицю».
Як розповів нам власник магазину «Господарник» Адальберт Фозекош із Чорного Потоку, найчастіше тепличні огірки вражають сіра і біла гниль, борошниста роса та ряд бактеріальних захворювань. Тож засоби захисту рослин у них – найпопулярніший товар.
За словами голови сільської ради Валентина Локовці у Вербовці та Чорному Потоці діє 6 пунктів прийому овочів. Сюди навіть звозять огірки для реалізації із довколишніх сіл – Перехрестя та Матієва, а також із Оросієва Берегівського району. Представники окремих консервних заводів із Івано-Франківська та Ракошина Мукачівського району уклали з деякими сельчанами договори і щоразу у чітко встановлений час приходять і забирають товар. Тож мешканцям цих сіл залишається лише невтомно працювати, покладаючи надії на сприятливу погоду і гарну ціну на огірки.
