Сюжет про було показано в ефірі Першого каналу Російської федерації.
80-річна пані Христина, жителька села Нижній Бистрий, - пасажир і водій невизначеного літаючого об'єкта. Щоб побачитися з родичами і поповнити продуктові запаси, їй доводиться користуватися саморобної повітряної переправою. На її березі магазинів немає.
Льотний стаж Христини Михайличенко більше, чому будь-якого пілота. В повітрі жінка вже півстоліття.
"Хотілося б, звичайно, щоб міст поруч був. Але хто нам його прокладе? Хіба що тільки самі. Ну а де взяти такі гроші? Дошки потрібні, троси. Якби мій чоловік не побудував цю переправу, взагалі не знаю, як би жили . Довелося б по горах ходити, кілометрів п'ять туди і назад стільки ж ", - говорить мешканка села Нижній Бистрий Христина Михайличенко.
Принцип роботи сільської канатної дороги вкрай простий. До тросу, протягнутому над річкою, прикріплене старе корито. В одну сторону пасажири котяться під ухил. Щоб повернутися назад, доводиться перетягувати себе за допомогою гумового шланга, накинувши його на сталевий канат. З 700 хат у селі Нижній Бистрий цим транспортом щодня користується більше 300 осіб. Кому в магазин, на пошту або в храм. А 50 дітлахів ось так літають в школу.
Щоб дістатися з одного берега ріки на інший, доводиться користуватися транспортним засобом, який в перекладі з закарпатського діалекту називається повітряним коритом. Для туристів це, звичайно, розвага, ну а місцевому населенню явно не позаздриш. Відчуття, звичайно, не передаються.
По повітрю до цивілізації можна дістатися хвилин за десять. Дорога через єдиний в селі міст займе півдня. У кілометрі від пані Христини ще одна повітряна переправа. Модель більш комфортна - тут її називають кареткою.
Пан Михайло побудував цю каретку років 30 тому. В молодості літав на побачення до майбутньої дружини. Зараз на крилах - до тещі.
Одного разу, згадує винахідник, перевозив ветеринара - на протилежному березі корова захворіла. Щоб посадити його в це літаюче транспортний засіб довелося ввести наркоз - у вигляді місцевої горілки.
"Каретка зроблена з барабана, несучий трос і ведучий, обертаєш вперед - їдеш на той берег, повертаєш в іншу сторону, трос не змінюється і каретка йде в цю сторону", - пояснює винахідник повітряної переправи Михайло Росоха.
Взимку пан Михайло переправляє на цій гойдалки лижників. Влітку і восени - грибників. Туристам подобається сільський екстрим.
Місцевим жителям іноді перевозить навіть тварин або меблі. Трос надійний, витримує вантаж вагою до 3 тонн.
Винахідник не проти і чиновників покатати.
