Мабуть немає такої людини в світі, яка б не мріяла нічого не робити і в той же час жити, як у Бога за пазухою. Важко у це повірити, та на навіть в такій бідній країні, як Україна, такі можливості є.
І мова йде не про корупціонерів і нечистих на руку бізнесменів. Через недосконалу фінансово-економічну політику навіть звичайні громадяни починають зловживати пільгами і державними допомогами.
Це один із циганських таборів Закарпаття. Звичайний робочий день. У цей час закарпатці зайняті своїми справами. Хтось сидить у спекотних офісах і виконує рутинну роботу, ті, кому у житті пощастило менше, під палючим сонцем нищать своє здоров’я на будівництві чи у полі. Як кажуть, допоки наші космічні кораблі борознять простори відкритого космосу, місцеві роми, сидячи у затінку, вирішують свої питання та коротають дорогоцінний час.
Загалом своїм життям циганка Рита цілком задоволена. Воно в неї розмірене та спокійне. Клопотів додають хіба що восьмеро дітей та невеличке господарство, яке нараховує одну свиню. Звісно, циганка не працює, як в принципі і решта табору. Живуть на соціальні виплати та допомоги. У деяких з них їх оформлено по декілька виді: мати-одиначка, догляд за інвалідом, багатодітні сім’ї і тому подібне.
З початку липня держава зробила черговий подарунок пільговикам та тим, хто потребує допомоги. Розміри допомоги знову зросли. За словами працівників соціальної допомоги, ці види виплат зростатимуть і надалі. Підвищення пільг та соціальних виплат - справа дійсно хороша і потрібна, та вона вже викликала хвилю обурення. В першу чергу серед бюджетників, які вже з 29 червня, а деякі і раніше, чекають на свої зарплати. І , судячи з аналізів місцевих бюджетів, в цьому році у них вони останні, якщо, звісно, не буде відповідних дотацій. Особливо важко спостерігати за такою ситуацією працівникам соціального захисту. Працюючи із мільйонами і нараховуючи соціальні виплати, а вони бувають справді великих розмірів: чотири, п’ять тисяч гривень на місяць, важко стримати емоції, коли за свою роботу отримуєш трохи більше тисячі. У таких казкових умовах, за принципом битий небитого везе, більшість відмовляється працювати.
А це вже зворотна сторона медалі. Держава втрачає кваліфіковані кадри, все більше людей стає на облік до соціальних служб аби отримати хоч якусь допомогу від держави.
