У 2014 році Україна має намір подати заявку на участь у конкурсі на право проведення зимової Олімпіади 2022 року.
Ця новина, про яку ще 27 травня у Львові під час засідання Ради регіонів розповів Президент Віктор Янукович для багатьох стала справжньою несподіванкою. Дехто сприйняв її з посмішкою. Мовляв, як на невисоких вершинах, горах без необхідної для того інфраструктури провести такі серйозні змагання? Але трохи пізніше вже міністр України у справах сім’ї, молоді та спорту Равіль Сафіуллін, перебуваючи на Прикарпатті, заявив,що в держбюджеті лише на 2011 рік на підготовку Олімпіади планується закласти 500 мільйонів доларів.
Закарпатська область розглядається як одне з місць ймовірного проведення зимової Олімпіади 2022 року. Конкурентами Закарпаття є Львівщина та Івано-Франківщина. Це не означає, що якась одна область претендуватиме на монополію. Просто комусь дістанеться більше коштів, а отже й вдасться більше покращити матеріальну й технічну бази спортивних арен, збудувати нові траси, ковзанки, палаци тощо. У Києві вже навіть на 80% знають, що і яка область отримає.
Центром Олімпіади чиновники розглядають Львівщину. Зрозуміло, що у Львівській області краща інфраструктура, її вже удосконалюють до футбольної першості «Євро-2012», а також у них є привабливе «місто-мільйонник» – Львів. Найімовірніше, що саме Львову дістанеться все те, що доведеться будувати з нуля: льодові палаци спорту для ковзанярів і проведення хокейних матчів, дві арени для керлінгу, шорт-треку й фігурного катання, траса зі штучним льодом для санного спорту й бобслею. Для змагань із швидкісного спуску найбільше підходить Закарпаття. Найменше шансів щось отримати – в Івано-Франківщини (через географічні особливості та наявний розвиток інфраструктури).
До 2015 року (до приїзду комісії МОК) влада планує виконати 50 відсотків усіх робіт, необхідних для того, щоб Україну обрали місцем проведення Олімпіади. На думку Равіля Сафіуліна, це потрібно для того, щоб «показати, що ми в змозі за три-чотири роки зробити стільки, скільки ж за наступні сім».
Досвіду проведення Олімпійських ігор Україна не має. Тож необхідно буде скористатися напрацюваннями інших країн і зрозуміти, що нам доведеться прийняти більше 2500 спорсменів із приблизно 80-ти країн світу. А ще не можна забувати про величезну кількість туристів.
Багато чого потрібно буде зробити практично «з нуля». Окрім того, чимало залежатиме від погоди, а зими останнім часом в Карпатах не дуже холодні та сніжні. Через усе це доведеться пройти і Закарпатській області, якщо Україну все ж таки оберуть представники МОКу.
Розібратися в цій ситуації журналісту Karpatnews допоміг начальник управління сім“ї, молоді та спорту Закарпатської ОДА Ярослав Свида. До вказаних зимових Олімпійських ігор ще 12 років. Тож часу, на його думку, цілком достатньо для виконання усіх завдань.
Інфраструктура. Закарпаття претендує на слалом, швидкісний спуск та фрістайл
Як ми вже зазначали, основний тягар із будівництва необхідних для Олімпіади об’єктів, швидше за все, візьме на себе Львівщина. Закарпаття ж може претендувати переважно на гірськолижні види спорту. Це теж непогано, адже вони включають у себе цілий ряд змагань: із спеціального, гігантського та супергігантського слалому, гірськолижної комбінації та швидкісного спуску, які належать до швидкісних дисциплін. «Найбільшу перевагу перед іншими регіонами ми маємо у проведенні швидкісних видів гірськолижного спорту. За рельєфом схилів, перепадами висот гір та за іншими можливостями ми знаходимося поза конкуренцією», – переконує начальник управління сім`ї, молоді та спорту ОДА в Закарпатській області Ярослава Свида.
Інша група гірськолижних дисциплін об’єднана під загальною назвою «фрістайл». Здебільшого такі змагання проводяться на гірськолижних курортах, які водночас є місцями масового активного відпочинку людей, що й маємо сьогодні на Закарпатті. Єдине, чого на них немає, – трамплінів для фрістайлу. Тож є чудова перспектива для розвитку цього виду спорту в Закарпатті, який вже має тут свої традиції. Закарпатські фристайлісти неодноразово брали участь в Олімпійських іграх, проте досі мають змогу тренуватися лише за кордоном.
«Дещо з інфраструктури ми вже маємо. У Закарпатті сьогодні є багато гірськолижних баз, розгалужена мережа витягів і вона працює, але працює на туризм, оздоровлення й рекреацію. Це зовсім не та інфраструктура, яка потрібна для Олімпійських ігор. Її просто треба переробити», – розповідає Ярослав Свида.
У Закарпатті вже визначили місця, найбільш придатні для проведення та прийому Олімпійських ігор. Найбільш перспективне місце – Боржавський гірський масив. Також хороші умови і можливості для прокладення нових трас та реконструкції вже існуючих є на Красії та Драгобраті. Проте, схоже, що останні два варіанти мають невеликі шанси долучитися до змагань.
Олімпійське селище на Боржавських полонинах?
Закарпатська область ще кілька місяців тому підтримала ініціативу Президента України щодо проведення в Україні в 2022 році XXIV зимових Олімпійських ігор та розробки державної концепції розвитку Українських Карпат. Голова Закарпатської ОДА надіслав відповідні пропозиції на адресу Міністерства України у справах сім“ї, молоді та спорту, Адміністрації Президента. Окрім того, фахівці вже розпочали вивчати пропозиції щодо використання земель у Воловецькому, Міжгірському, Рахівському та Великоберезнянському районах для будівництва спортивних об’єктів, що відповідають вимогам проведення змагань із зимових видів спорту за програмою Олімпійських ігор.
Найбільш цікавими вважаються території Боржавського гірського масиву – Воловеччини та Міжгірщини. Ще у 70-х роках ці місця були визнані Комітетом по фізкультурі та спорту при Раді Міністрів України як найбільш перспективні в Україні для розвитку гірськолижного туризму та спорту. Тут для будівництва трас швидкісного спуску і суперслалому чудово підходять схили гори Гимба (1497 м.) та Великий Верх (1599м.).
Ось що про це місце розповідає Ярослав Свида:
«Якщо говорити про перспективу проведення Олімпійських ігор на Закарпатті, то, звичайно, кращого місця, аніж Боржавський гірський массив, не знайти. Воно розташоване на кордоні Міжгірського та Воловецького районів. Ще в 2001 році Кабмін приймав постанову, якою передбачалося побудувати на цьому місці подібний об’єкт. Але цього не сталося з різних причин. Утім, зараз все значно серйозніше, адже мова йде про Олімпіаду. Тут є й необхідні вершини, що дозволяють прокладати траси сучасного рівня, і прилегла територія, на якій можна побудувати Олімпійське селище. Гірськолижні траси, що прокладуть на горах Великий Верх та Гимба відповідатимуть усім вимогам. Тут ми плануємо збудувати комплекс, де будуть проводитися змагання не лише з гірськолижних видів. Це буде комплекс широкого призначення…»
Мабуть, найбільшою родзинкою і найбільш вартісною в підготовці Закарпаття до Олімпіади стане будівництво одного з двох олімпійських селищ, які планують побудувати в Україні. Олімпійське селище – це місце, де будуть проживати спортсмени та представники ЗМІ протягом усього часу проведення ігор. За підрахунками управління сім’ї, молоді та спорту ОДА ця база національного масштабу обійдеться державі більш ніж у 1 мільярд 700 мільйонів гривень. Житлову зону для спортсменів загальною вмістимістю до 1500-2000 місць планують розмістити між населеними пунктами сіл Пилипець і Розтока. Важливим є й те, що сюди не важко буде прокласти автошляхи. Автомобільна дорога Воловець-Міжгір’я проходить у безпосередній близькості до проектованої гірськолижної зони. Звідси за 20 хвилин машиною можна дістатися до залізничної станції «Воловець», через яку проходить залізнична колія Ужгород-Чоп-Львів-Київ. Роботи на території Боржавських полонин буде достатньо. Окрім створення необхідної інфраструктури гірсь-колижних комплексів, реконструкції існуючих баз доведеться попрацювати над розвитком супутньої інфраструктури та послуг, а саме будівництвом платних автостоянок, автозаправок, магазинів, медпунктів і т.д. Також слід буде подбати про тепло-, електро- та водопостачання олімпійського об’єкту. Тож доведеться в горах будувати котельні, трансформаторні підстанції й прокладати водопровід.
Інші місця, придатні для проведення Олімпіади – 2022
Серед пропозицій, що розглядаються управлінням сім’ї, молоді та спорту Закарпатської ОДА, а також Федерацією лижних видів спорту України є також гірськолижні бази на Красії (Великоберезнянщина) та Драгобраті (Рахівщина). Але в них значно менше шансів на те, щоб прийняти олімпійські змагання. Хоча, на думку, Ярослава Свиди, деякі переваги вони також мають: «Хорошим місцем для подальшої розбудови об’єктів олімпійської підготовки і взагалі для створення бази підготовки спортсменів високого класу в Україні, яких катастрофічно не вистачає, може стати найвисокогірніший в Україні гірськолижний комплекс на Драгобраті. Тут лижний сезон закінчується у травні-червні. Унікальні кліматичні умови цього місця дозволяють забезпечити проведення змагань при природному сніжному покрові протягом семи місяців, чого немає більше ніде в Україні. Але значним недоліком цього комплексу є незручний під’їзд та велика віддаленість від інших місць – можливих об’єктів для проведення Олімпійських ігор, які, як відомо, мають проводитися на якомога компактнішій території. Дуже перспективним місцем є і гірськолижна база «Красія» у селі Вишка на Великоберезнянщині. Вона розташована поруч із залізничною гілкою Львів-Київ, забезпечена канатно-крісельною дорогою, має довжину трас до 4-х кілометрів. Також на Красії є пристрої для вироблення штучного снігу й закінчується будівництво додаткового крісельного підйомника. Взагалі ця база в останній час значно просунулася вперед».
