Кожна людина, яка відходить у небуття, залишає по собі пам’ять. Про когось пам’ятають недовго, а хтось залишає по собі добро, яке пам’ятає широке коло загалу. Володимир Югас – постать у спортивному світі Закарпаття неординарна. Доля виділила йому зовсім короткий відрізок життя – неповних 37 років. Та встиг він багато – сина народив, хату збудував, дерево посадив. Це була людина, на яку можна було покластися.
А ще Володя дуже любив футбол. Футбол і сім’я – дві його святині, яким він не змінював. Для сім’ї Володя Югас ладний був іти на все. Задля квартири він працював у ЖЕКу. Здобував освіту, працював, недосипав, але готовий був прийти на допомогу у будь-який час дня і ночі, якщо це потрібно було друзям або сім’ї. Він устиг дуже багато. Гравець команд майстрів Ужгорода та Івано-Франківська, інструктор зі спорту, заступник директора Ужгородської ДЮСШ, голова федерації футболу Ужгорода, футбольний арбітр. Тут Володимир Югас знайшов себе. Він увірвався в суддівство настільки стрімко, що більшість навіть отямитися не встигла. Високий, стрункий, із чудовими фізичними кондиціями, рішучий, вимогливий, терплячий. Він чудово знав правила гри і був одним із найперспективніших арбітрів України 90-х років. Встиг провести багато міжнародних ігор, і його авторитет ріс на очах. Та сталося непоправне. Важка хвороба вирвала його з наших рядів у зовсім молодому віці. Коли вже здавалося, що хвороба буде здолана, зупинилося серце. Це була втрата для всіх – сім’ї, друзів, футболу, для тих, хто його знав і поважав.
Наприкінці жовтня в ужгородському спорткомплексі «Юність» пройшов X ювілейний традиційний турнір із футболу, присвячений пам’яті лайсмена ФІФА Володимира Югаса. Поборотися за головний приз до Ужгорода приїхали дитячі команди Києва, Львова, Вінниці, Івано-Франківська, Володимир-Волинського, Мукачева, Хуста – всього тринадцять команд.
На урочистому відкритті були присутні начальник управління у справах молоді та спорту ОДА Ярослав Свида, начальник управління культури, сім’ї, молоді та спорту Ужгородської міської ради Олег Муртазін, заступник начальника управління фізичного виховання і спорту МОН України Степан Негер, член Закарпатського відділення НОК України Володимир Тарасюк, директор Ужгородської ДЮСШ №1 Анатолій Коломоєць, син Володимира Югаса – Юрій.
Змагання проходили за коловою системою у групах. До півфіналу вийшли 4 кращі – «Дарниця» Київ, «Спартак» Івано-Франківськ, «Нива» Вінниця, ВІК Володимир-Волинський. Після півфі-нальних поєдинків визначилися фіналісти турніру. Ними стали: «Дарниця» Київ та «Спартак» І.-Франківськ. У матчі за третє місце зустрілися команди Володимир-Волинського та Вінниці. Основний час не виявив переможця. У серії пенальті більш влучними були волиняни, які й вибороли бронзові медалі. У фіналі зустрілися команди «Дарниця» та «Спартак». Матч видався напруженим. Воротарі багато разів рятували від небезпеки, та все ж спортивне щастя було на боці івано-франківців. Одна з атак була доведена до логічного завершення, і на табло засвітилося 1:0. Цей рахунок не змінився до фінального свистка. Головний приз поїхав до Івано-Франківська. Можливо, у цьому є щось символічне, бо саме у цьому місті Володимир Югас провів один з кращих футбольних сезонів у своїй кар’єрі. Найкраще з наших команд виступили вихованці тренера Ігоря Гарлача-старшого з ДЮСШ №1 м.Ужгорода, які посіли п’яте місце.
Турнір було проведено за підтримки управління у справах молоді та спорту ОДА, Федерації футболу Закарпаття, ДЮСШ №1 м.Ужгорода та спорткомплексу «Юність».
Велике спасибі головному організатору турніру та його натхненнику, людині, яка кожний рік докладає багато зусиль, щоб турнір проходив на належному рівні, щоб пам’ять про Володимира Югаса залишалася в наших серцях Ігорю Тадейовичу Гарлачу.
