Це випливає з останніх заяв, які лунають з Будапешта та Києва від офіційний осіб, зокрема зі слів Віктора Орбана та Лілії Гриневич.
– В даному контексті ми не будемо починати марну і філософськи неоднозначну дискусію про міжнародні стандарти захисту прав меншин, адже це – делікатне питання – цитує Віктора Орбана Європейська Правда, який наприкінці минулого тижня виступив з промовою перед представниками угорської діаспори в Україні. Угорщина, за словами Віктора Орбана, спирається на позицію ЄС, який твердо стоїть на заявах про те, що рівень прав меншин, який вже досягнутий і наданий, не може бути зменшений з жодної причини. – Цей рівень можна піднімати, але він ніколи не може бути знижений. І незаперечним фактом є те, що новий закон України "Про освіту" являє собою зменшення такого рівня у порівнянні з попередньою ситуацією, – підсумував прем’єр Угорщини.
Майже симетричну позицію озвучила сьогодні в Києві й Лілія Гриневич:
– Ми можемо відштовхнутися від цих рекомендацій і далі вже імплементувати статтю про мову навчання закону "Про освіту" вже через спеціальний закон, наприклад, "Про загальну середню освіту ", – зауважила міністр, коментуючи майбутні висновки Венеціанської комісії сказала міністр, пише Європейська Правда.
– Я не бачу поки перспектив, щоб в залі парламенту ми могли зібрати більшість на внесення змін в цю статтю (про мову навчання – ред.), тому що при другому читанні закону "Про освіту", саме це (формулювання. – ред.) статті стало предметом консенсусу", – додала Гриневич.
А тим часом, українські націоналісти зняли угорський прапор з мерії у Берегові.
