Частина угорців області голосувати не йде – не знає, кого обирати.
Єлизавета Бара, жителька села Велика Добронь: "Знаете, кто идет в Президенты? – Не знаю. Мене політика не цікавить. Тому й голосувати не йду. Я не вмію читати по-українськи і вас майже не розумію".
На Закарпатті проживає сто шістдесят тисяч етнічних угорців. Лише школярі і студенти читають і пишуть українською. Старше покоління ледь розуміє російську. У селі Велика Добронь із шести тисяч населення – 95 відсотків – угорці. Люди дивляться угорські телеканали і читають газети рідною мовою.
Єлизавета Беллак, жителька села Велика Добронь: "Ми читаємо обласну угорськомовну газету. Там щотижня відводили маленьку колонку під інформацію про кандидатів у президенти України. Звідти й довідувалися про них. Але там писали лише про двох-трьох політиків. Інших – не знаємо".
Голова села Велика Добронь Золтан Сільваші каже: такої пасивної передвиборчої кампанії ще не було. На попередніх виборах представники кандидатів сперечалися за місця під плакати й агітки. Зараз селян ніхто не знайомив із програмами жодного з кандидатів.
Золтан Сільваші, голова села Велика Добронь: "На попередніх виборах сама агітація проходила по–другому. Каждий представник кандидата имел свой штаб, из штаба приходили, нанимали агитаторов, кто мог людям объяснить на своем языке, что, кто что обещает людям на выборах".
Той, хто йде на вибори, голосує навмання. Одні орієнтуються за номерами у бюлетені, підказаними сусідами. Інші, плутаючи прізвища кандидатів, ставлять позначки, де заманеться.
Каталіна Кудрач, голова територіальної виборчої комісії села Велика Добронь: "Не знают и эта птичка получается не туда, куда они хотели. Лучше б было на угорском языке этот, но нет, только украинском языке бюллетени".
Закарпатські політологи кажуть: байдужість до потреб нацменшин є причиною їхньої політичної й соціальної пасивності. Цими людьми легко маніпулювати. Через брак інформації вони не можуть обрати президента самостійно. Тому керівники громад радять їм взагалі не йти на вибори. Бо там нема людини, яка б підтримувала їхні інтереси.
Федір Шандор, політолог: "Це призводить до дуже поганого негативного явища, яке потім з часом укріплюється – це відокремлення цих громад, ромських, угорських, румунських від українського соціуму, їхня повна нігелізація. Їх не цікавить український соціум, тому що вони не беруть в ньому участь ні політичну, економічно вони від українського соціуму незалежні. А ще їх відсовують від виборчого процессу".
Ігнорують голосування та роблять несвідомий вибір представники нацменшин не лише через мовний бар’єр. На минулих президентських виборах половина закарпатських румунів не прийшла на дільниці через релігійні переконання.
