Доволі незвичайний гість навідується щороку в грушівський народний музей «Сріберна Земля».
Це Богдан Шутка — уродженець Івано-Франківщини, котрий разом з рідними, вже 9 років мешкає в американському м.Буффало (штат Нью-Йорк). Юнак навчається зараз в одному з вишів Австрії. Проте щоліта разом з матір’ю гостює в Грушові у вчительки місцевої школи Оксани Половко, колишньої неньчиної однокурсниці по навчанню в Івано-Франківському педінституті.
Вперше він побував у музеї ім. Василя Тегзи у дев’ятирічному віці. Проте вже тоді виявив не по роках серйозну зацікавленість раритетними експонатами. А барвистій вишивці на домотканому полотні, яку подарувала йому директор закладу Людмила Тегза, зрадів так, ніби несподівано отримав найсучасніший планшет.
У народознавчих пошуках у Богдана Шутки сама по собі визріла ідея – створити подібний острівець минувшини й на своїй другій батьківщині. Тобто філіал «Сріберної Землі», до речі, вже другий, бо перший діє на базі Великобичківської школи-інтернату. Хлопець більш ніж упевнений: він стане чудовим подарунком не лишень для представників української діаспори, а й для всіх, хто цікавиться українською національною культурою та історією.
Привернути увагу оточуючих до цієї теми він пробує і в інший спосіб. Адже ще в дитинстві займався в одній з канадських мистецьких шкіл, де опанував гру на бандурі. В Австрії цей інструмент мало кому знайомий, тож імпровізовані вуличні концерти юного виконавця викликають справжній фурор серед тамтешньої публіки.
Музей, який прагне створити, повинен бути своєрідним синтезом матеріальної та духовної автентичної культури предків. Як саме реалізувати цей задум, вирішив порадитись із засновницею Музею пам’яті – відомою американською культурною діячкою Ліндою Норріс, до якої навідається найближчим часом.
Проте й цими гранями не вичерпується різнобічна креативність юнака з широкою «американською» усмішкою: цього літа він встиг спробувати себе і як перекладач у Швейцарії, де згодилось відмінне знання української та англійської мов. А тим часом відвідувачі його сторінки в Facebook знайомляться із запропонованими їхній увазі світлинами з експонатами «Сріберної Землі».
– Першого ж дня, – ділиться Людмила Миколаївна, – під фотогалереєю з’явилося 200 схвальних відгуків.
Звичайно, не всі однолітки розділяють це Богданове захоплення. Дехто навіть ставиться до нього відверто скептично, вважаючи, що є куди цікавіші заняття. Проте переконати його в цьому поки що нікому не вдалося.
Тож Людмила Тегза більш ніж впевнена – музейна філія «Сріберної Землі» таки з’явиться на Американському континенті, пише Ганна Макаренко,газета "Новини Закарпаття".
