Через падіння промвиробництва та практично повну відсутність банківського кредитування реальних секторів економіки, вітчизняні підприємці змушені оптимізувати свої витрати в першу чергу за рахунок скорочення персоналу.
Як показує практика, це означає, що кількість безробітних знову почне різко збільшуватися.
"Думаю, за підсумками першого кварталу 2013 року показник безробіття зросте до 10-10,5%. Ринок праці досить інертний, на економічні проблеми він відреагує з деяким запізненням", - прогнозує провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко. Ситуація почне вирівнюватись лише ближче до літа, коли почнеться туристичний сезон і пожвавлення в сільськогосподарській галузі.
З іншого боку, за даними Держстату, рівень безробіття в Україні за методологією МОП (у % до економічно активного населення працездатного віку) в першому півріччі 2012 року склав 8,4%, що вже досягло рівня одного із найбільш кризових років - 2009-го.
Втім, офіційний показник безробіття - лише слабке віддзеркалення проблем, що зріють на ринку праці. Як і в 2008-2009 роках, криза зайнятості зараз посилено маскується під часткову зайнятість (неповний робочий день) або відпустки за свій рахунок.
"Зрозуміло, ці методи не цілком законні, деякі з них - за рамками правового поля, але саме вони врятували країну в 2008-2009 роках від різкого сплеску безробіття. На початку кризи показники зайнятості населення різко знизилися. Але за 6-12 місяців вони майже відновилися - у міру відновлення виробництва люди поверталися на робочі місця", - розповів фахівець.
За прогнозами економістів, кількість українців, які стоять на обліку в центрах зайнятості, найближчим часом може збільшитися в три-чотири рази.
Як повідомлялось, на сьогодні ситуація у вітчизняній економіці все більше нагадує найважчі кризові роки. У вересні обсяг промвиробництва скоротився на 7% (рік до року). За підсумками дев'яти місяців темпи його падіння досягли -1,2%.
Темпи падіння в металургійній галузі прогнозовано скоротилися до -9,4% (рік до року) з -13% в серпні. Але поліпшення статистики відбулося лише завдяки більш низькій порівняльній базі. Інші ж великі галузі, включаючи машинобудування, хімію і харчову промисловість, просіли набагато більше, ніж очікувалось.
