У ПАРЄ прийняли резолюцію про забезпечення розвитку мов меншин, але питання українського закону про освіту було згадано лише в пояснювальній записці доповідача.
Резолюцію проголосовали після обговорення і підтримали більшість депутатів: "за" проголосували 130, "проти" - 10, "утрималися" 24 при загальній кількості 164 депутати, які взяли участь в голосуванні. Про це повідомляє УНІАН.
Лише під час обговорення доповіді "Захист та просування регіональних мов чи мов меншин в Європі", автором якого виступила депутат від Угорщини Роза Гоффманн (група Європейської народної партії), Україну згадали лише як нагадування про дискусію, яка пройшла у жовтні 2017 року на минулій сесії.
У пояснювальній записці, яка додана до проекту резолюції, йдеться, що новий український закон про освіту трактує мову, якою говорять національні меншини, як іноземну.
"Це робить обов'язковим використання офіційної мови у навчанні, і лише певні предмети можуть викладатися на офіційних мовах Європейського Союзу, починаючи з п'ятого класу, за умов, які ще досі не визначені. Це фундаментальна концептуальна відмінність: викладання німецькою, польською, угорською, румунською, болгарською, словацькою чи грецькою мовами не виправдовується тим, що вони є європейськими мовами, але тим, що вони є рідною мовою меншин, що проживають в Україні", - зазначається в додатку.
Як вважає автор доповіді,обов'язки, взяті країною під час ратифікації Хартії регіональних мов або мов меншин та Рамкової конвенції, не можуть бути замінені викладанням офіційних мов Європейського Союзу на певних рівнях або за додаткових умов.
"Таке рішення не враховує мови меншин, які не є офіційними мовами Європейського Союзу. Я твердо вірю, що при прийнятті нового законодавства країна не виконала свої міжнародні зобов'язання та стандарти Ради Європи", - прописала Гоффманн.
Нагадаємо, саме через закон про освіту Угорщина заявила про блокування європейських та євроатлантичних прагнень Києва.
