Під час перебування в Ужгороді 4 березня Прем’єр-міністр України Юрій Єхануров представив Програму комплексного противопаводкового захисту в басейні річки Тиса на 2006-2015 роки.
Необхідність впровадження такої програми викликана наслідками катастрофічних паводків 1998 та 2001 років. Тоді найбільше постраждали від стихії Міжгірський, Тячівський, Рахівський, Виноградівський, Іршавський та Хустський райони. В зоні підтоплення опинилися 320 тисяч закарпатців, більше 14-ти тисяч з них довелося взагалі відселити.
На презентації також були присутні: міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Віктор Балога, голова облдержадміністрації Олег Гаваші, голови райдержадміністрацій, голови сільських та селищних рад, начальники управлінь ОДА, представники держ- та облводгоспу.
Територія Закарпатської області за географічним положенням та кліматич-ними умовами належить до зони розвинутої зливової діяльності, де протягом року неодноразово за короткі проміжки часу рівень опадів досягає 100 і більше міліметрів, що є причиною формування значних, часто катастрофічних за своїми наслідками паводків.
Крім природних факторів, великий вплив на виникнення та формування паводків має техногенне навантаження, викликане зменшенням на значних ділянках площі стиглих лісів та зміною їх видового складу, забудовою та результатами господарської діяльності на водозборах.
Багаторічний аналіз матеріалів спостережень за паводками на річках області свідчить, що боротьба з їх негативними, а іноді й катастрофічними наслідками ведеться вже понад 100 років. З метою визначення заходів із запобігання негативного впливу паводків Держводгоспом України в 2001 році було розроблено „Схема комплексного протипаводкового захисту басейну р. Тиса в Закарпатській області” і розроблено відповідну програму.
В цій Програмі передбачено реалізувати визначені Схемою генеральні напрями протипаводкового будівництва, які передбачають комплексний підхід до вирішення проблеми, враховуючи світовий досвід протипаводкового захисту, оснований на регулюванні та управлінні паводковим стоком за допомогою спеціально створених паводкорегулюючих ємностей, польдерів і гідротехнічних споруд.
Разом з цим, одним із головних завдань, які має вирішити Програма, – це прогнозування паводків і зон затоплення, оперативне оповіщення всіх учасників водогосподарського комплексу басейну р. Тиса про загрозу виникнення та проходження паводків, а головне – управління ними, чого досі не передбачала жодна протипаводкова програма по Закарпатській області.
Однак не все так просто. З’ясувалося, що виконання так званої „першої” Програми було профінансовано лише на 13% необхідних обсягів, передбачених на цей період. З державного бюджету замість 350-ти мільйонів гривень виділили лише 47 мільйонів. Це дозволило лише підтримувати існуючі протипаводкові споруди в задовільному технічному стані. Для будівництва ж нових протипаводкових споруд і створення сучасного протипаводкового комплексу, передбаченого програмою, цих коштів явно не вистачало.
Цього року Держводгосп України, який є головним замовником Програми, допрацював її. Суттєвим є те, що збільшено обсяги фінансування: уже виділено об’єкти та роботи, які виконуватимуться відповідно до встановленої черговості в залежності від обсягів фінансування. На реалізацію заходів Програми передбачено виділити 80,9 мільйонів гривень, з них по Держводгоспу України – 70,9 млн. гривень.
Зміненою Програмою також визначено заходи, у здійсненні яких зацікавлені сусідні країни (Угорщина, Словаччина, Румунія).
Програму, розраховану до 2015 року, ще минулого місяця затвердив Кабінет Міністрів України. Її реалізація дасть змогу захистити 500 населених пунктів, 2600 виробничих об`єктів, 200 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь (що в умовах малоземелля Закарпаття є дуже важливим) і створить безпечні умови для проживання населення та ведення господарської діяльності у Закарпатській області. Це також відкриває мож-ливості для паралельного розроблення Програми по використанню гідроенергетичного потенціалу річок області, який складає ¼ частину всього гідроенергетичного потенціалу держави.
Взагалі, на Закарпатті загроза паводків виникає від трьох до восьми разів на рік. Через це питання щодо захисту населення та області стоїть надзвичайно гостро.
Пріоритетними завданнями зміненої Програми є:
встановлення зон можливого затоплення паводками різної повторюваності на основі сучасних геодезичних та математичних методів розрахунків;
створення принципово нової системи протипаводкових споруд;
проведення реконструкції існуючих гідротехнічних споруд для підви-щення їх стійкості та експлуатаційної надійності, що в комплексі з проти-паводковими ємностями спеціального призначення забезпечить інженер-ний захист об`єктів і населення під час проходження високих паводків;
контурно-меліоративна організація території на водозборах;
проведення реконструкції мостів, переходів та водопропускних споруд на автошляхах та залізниці;
запровадження заборони на будівництво житлових і виробничих об`єктів у зонах можливого затоплення;
впровадження екологічно безпечних технологій ведення водного, сільського та лісового господарства з дотриманням вимог Водного, Земельного та Лісового кодексів, інших нормативно-правових актів;
здійснення моніторингу якісних та кількісних показників водних ресурсів та інше.
Крім презентації Програми комплексного противопаводкового захисту в басейні річки Тиса в Закарпатській області на 2006-2015 роки, Прем’єр-міністр України Юрій Єхануров побував на підприємствах ТОВ „Ядзакі–Україна” та ТОВ „Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед”, ознайомився з їхньою роботою. Відбулась нарада з питань функціонування СЕЗ „Закарпаття” та ТПР. На початку осені у Верховну Раду буде подано новий законопроект щодо СЕЗ і ТПР, повідомив Юрій Єхануров. Отож наразі інвестори працюватимуть в умовах відміни пільг. В той же час Юрій Єхануров заявив, що на прохання інвесторів авальовані чеки будуть замінені на неавальовані. Це значно спростить роботу суб’єктів діяльності. У свою чергу інвестори обіцяють, якщо ця обіцянка Прем’єра буде виконана, то вони розширюватимуть інвестиційні виробництва.
Прем’єр також зустрівся з представниками малого і середнього бізнесу, журналістами і поспілкувався із закарпатцями у прямому ефірі обласного телебачення. На одне із запитань щодо того, які зміни відбудуться в країні після парламентських виборів, №1 списку „Нашої України” сказав, що найголовніше — європейські пріоритети, які обрані нашими громадянами під час помаранчевої революції і які знайдуть втілення через роботу нового парламенту.
